Бюджет освіти і науки 2018: що пропонує уряд

Уряд підготував проект бюджету освіти і науки. П'ять років поспіль ми аналізуємо проект бюджетних видатків на освіту і науку на етапі його подачі Урядом та після прийняття парламентом. Озираючись назад, можемо сказати, що проект 2018 року більше синхронізований з реформами в освіті та науці, ніж попередні бюджети. Проте неузгоджені питання все одно залишаються.

Шкільна реформа

Міністерство освіти стверджує, що бюджет на наступний рік включає усі видатки, необхідні на запуск Нової української школи, яка стартує у 2018-2019 навчальному році. Зокрема, йдеться про кошти на плановане підвищення зарплат учителям, їхнє навчання та створення Нового освітнього простору.

Відповідно, у бюджеті передбачено істотне збільшення видатків на середню освіту. Освітня субвенція зросте з
52 до 61 млрд, тобто на 16 %. Саме з неї виділяються кошти на заробітну плату педагогічним працівникам у школах (утримання технічних працівників, плата за комунальні послуги та інші видатки на утримання шкіл, як і торік, фінансуватимуться з місцевих бюджетів). Уряд планує підвищити зарплати вчителів на 25% і посунути їх на ще один щабель угору по тарифній сітці.

Окрема субвенція у розмірі 504 млн грн виділяється на навчання дітей з особливими потребами. Для цієї категорії учнів та учениць новий закон про освіту впроваджує принцип "гроші за дитиною", тобто кошти з цієї субвенції надходитимуть у конкретний навчальний заклад, обраний батьками дитини.

Закон "Про освіту" започаткує нову процедуру забезпечення якості середньої освіти і покладає цю функцію на орган із забезпечення якості освіти, який досі мав назву Державна інспекція навчальних закладів. Проект бюджету передбачає ліквідацію інспекції й утворення на її базі Державної служби якості освіти. На це виділено 30 млн - істотне збільшення видатків, порівняно з 7,8 млн видатків на ДІНЗ торік. Саме цей орган, сформувавши до 2020 р. регіональні відділення, здійснюватиме зовнішнє забезпечення якості освіти, зокрема проводитиме інституційний аудит шкіл.

Інші видатки, потрібні для реформи, включені в нову субвенцію місцевим бюджетам на забезпечення якісної та доступної освіти. Її обсяг становитиме майже 1,4 млрд грн. Ці кошти підуть на підвищення енергоефективності шкіл, закупівлю меблів та обладнання, створення Національної освітньої онлайн-платформи, а також навчання тих учителів, які наступного навчального року розпочнуть викладання у 1 класі за новим Державним стандартом початкової освіти.

Удвічі зросте традиційна стаття видатків на здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів - майже до мільярда гривень.

Профтехи модернізують

Частина коштів освітньої субвенції спрямовується у професійно-технічні навчальні заклади, аби покрити їхні видатки на надання повної загальної середньої освіти.

Додатково профтехи отримають 100 млн грн у вигляді субвенції місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази, і ще 120 млн (стільки ж, скільки й торік) на ті спеціальності, які мають загальнодержавне значення. Решту видатків ПТНЗ будуть фінансувати з місцевих бюджетів.

Триває процес передачі місцевій владі майна ПТНЗ, - поки що він затягується, оскільки документи, необхідні для зміни власника, подані в уряд, не відповідають вимогам, зокрема не гарантують, що майно навчальних закладів не буде передане у приватні руки.

Коледжі та технікуми передають на місцевий рівень

Стаття 24 проекту бюджету передає понад 400 ВНЗ І-ІІ рівня акредитації у комунальну власність та переводить їх фінансування на місцеві бюджети. Ті заклади, які не мають статусу окремих юридичних осіб і захочуть залишитись у структурі університетів, фінансуватимуться за рахунок останніх. Переведення коледжів та технікумів на місцеві бюджети було передбачене змінами до Бюджетного кодексу, прийнятими наприкінці 2014 р. Ідеться здебільшого про обласні бюджети, хоча й міста обласного значення та райони теж можуть утримувати коледжі та технікуми. Оскільки це не консолідована позиція всього уряду, можна очікувати, що під час розгляду зазначеної норми у профільному комітеті її змінять. Тим часом слід пам'ятати, що сама по собі зміна джерела фінансування не вирішує і, швидше за все, не наближає до вирішення основну проблему останніх років - які роль та призначення коледжів і технікумів у системі освіти, а також яких саме фахівців вони мають готувати?

У новому Законі "Про освіту" для цих закладів прописано "свій" рівень - так звана фахова освіта. Втім, рамковий закон не деталізує ані призначення цього рівня, ані джерела його фінансування.

Реформа фінансування вищої освіти

Не дочекавшись проекту змін від Міносвіти, що вже вдруге не виконує завдання уряду розробити реформу державного фінансування, уряд пропонує зміни до Бюджетного кодексу, які закріплюють принципи розподілу державного фінансування між ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації, аналогічно до того, як закріплено принципи розподілу освітньої субвенції. Пропонується визначити, що фінансування поділяється за формулою, яка має враховувати кількість студентів, співвідношення вартості освітніх послуг на різних спеціальностях та ступенях, бали ЗНО вступників, а також показники якості освітньої та наукової діяльності ВНЗ. Конкретну формулу має визначити Кабінет міністрів. Можна зауважити, що саме таку загальну модель пропонувало Міносвіти на останньому зібранні робочої групи з реформи фінансування вищої освіти. Проте в обох випадках залишається невідомим, яким має бути співвідношення вартості освітніх послуг між різними ступенями та спеціальностями, а також які саме показники якості враховуватимуться, зважаючи на те, що в Україні немає системи моніторингу якості вищої освіти, а багато даних, які звичні для країн ЄС, просто не збираються.

Видатки на вищу освіту й надалі залишаються досить розпорошеними. Підготовку кадрів різного рівня фінансуватимуть 25 різних відомств. Загалом, на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації (разом зі стипендіями) припадатиме 26,85 млрд грн, з них лише 14,9 млрд грн - у віданні Міносвіти. Сума зменшилась на 6%, порівняно з минулим роком. Проте слід пам'ятати, що торік вона включала 3,8 млрд грн на фінансування ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, яке тепер переносять на місцеві бюджети.

Своєю чергою, витрати на підготовку студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації планують збільшити з 17,45 до 20,34 млрд грн. Основне підвищення припадає на Міносвіти та Міноборони: МОН (з 12,11 до
13,79 млрд грн), Міноборони (з 2,02 до 2,7 млрд грн), МВС (з 0,89 до 1,18 млрд грн), МОЗ (з 1,06 до 1,19 млрд грн), Мінкульт (з 704 до 850 млн грн).

Стипендії

Уряд пропонує зменшити видатки на соціальні стипендії більш як на третину - з 992 до 631 млн грн. По-перше, швидше за все, це пов'язано з перенесенням фінансування ВНЗ І-ІІ рівня акредитації (включно зі стипендіями) на місцеві бюджети. По-друге, протягом 2017 р. звучали різні коментарі представників Міносвіти про те, що Мінсоцполітики не використовує всі кошти на соціальні стипендії. Мабуть, це стало підставою для намірів скоротити цю статтю. На нашу думку, це негативний крок. Річ у тому, що через занижений поріг малозабезпеченості соціальна стипендія залишається недосяжною для більшості студентів, котрі справді її потребують. Навіть якщо батьки студента мають дохід 5 тис грн на місяць, студент уже не може претендувати на соціальну стипендію. Тож кошти на соціальні стипендії були невикористані не через те, що в них немає потреби, а через неефективну систему їх призначення.

Видатки на академічну стипендію для студентів, що навчаються у вишах, підпорядкованих Міністерству освіти, пропонують скоротити на 21% - з 3,98 до 3,16 млрд грн. Тут також основною причиною, мабуть, стало перенесення фінансування ВНЗ І-ІІ рівня акредитації на місцеві бюджети. Загалом, визначити, скільки коштів уряд закладає на виплату академічних стипендій, як і торік, важко. Річ у тому, що академічні стипендії винесені в окремий рядок видатків лише в системі Міносвіти, тоді як такого рядка немає в інших державних замовників, які відають вищими навчальними закладами, зокрема Міноборони, МВС, МОЗ, Мінкультури, ДФС, ДУС: їхні видатки на стипендії "зашиті" всередині статті підготовки кадрів. Швидше за все, видатки на стипендію нижчі, ніж було обіцяно, що викликано переведенням ВНЗ І-ІІ рівня акредитації на фінансування з місцевих бюджетів. Нагадаємо: у серпні Мінфін декларував, що граничні видатки на стипендії у 2018 р. сягатимуть 6,3 млрд грн. Тож якщо парламент залишить ВНЗ І-ІІ рівня акредитації на фінансуванні з центрального бюджету, як ми згадували вище, видатки на академічні та соціальні стипендії потрібно буде неодмінно збільшити.

Про видатки на науку

Всього на видатки, пов'язані з дослідженнями, у 2018 р. виділять 7,36 млрд грн, які розподілені між 28 розпорядниками. Левова частка цих коштів спрямовується до НАН, МОН та галузевих академій. Порівняно з минулим роком, усі академії, крім мистецьких, мають отримати більше фінансування. Видатки НАН зростуть на 30% і сягатимуть 3,5 млрд грн. Важливо, що окремим рядком закріплено 500 млн грн для тих підрозділів НАН, які успішно пройдуть нову атестацію.

Також планується збільшення витрат на дослідження у системі МОН. Збільшено видатки на дослідження, які проводять ВНЗ (з 621 до 698 млн грн), крім того, збільшено внесок за участь у програмі "Горизонт -2020" (з 208 до 232 млн грн) та фінансування для Антарктичної станції "Академік Вернадський" (з 58,9 до 72,4 млн грн).

Окрім цього, понад 355 млн грн розпорошені між 20 різними відомствами та міністерствами на оплату прикладних досліджень і наукових експертиз, а також на підготовку аспірантів та докторантів.

Фінансувати освіту та науку в міру можливостей

Уперше з 2013 р. у прикінцевих положеннях проекту бюджету немає норми, яка обмежує фінансування норм освітнього та наукового законодавства. Нагадаємо: попередні чотири роки закон про Державний бюджет визначав, що чимало норм освітнього законодавства мають фінансуватися тільки в тому обсязі, в якому на це є кошти.