Зеленський зняв охорону з ексголови ГУР Бурби – свідка у справі про злив спецоперації «Вагнер»

Президент України Володимир Зеленський зняв охорону з колишнього начальника Головного управління розвідки Василя Бурби. Таким чином, вважає журналіст Юрій Бутусов, на Банковій зачищають сліди провалу операції із затримання найманців ПВК «Вагнер».

22 лютого сім'ю Бурби без попередження та оповіщення виселили з охоронюваного селища в Конча-Заспі, самого генерал-полковника ГУР і СБУ також позбавили документів прикриття. Його єдиним захистом нині є машина, надана посольством США.

«За даними джерел «Цензор.Нет», президент Володимир Зеленський наказав змусити замовкнути свідків провалу спецоперації із захоплення російських терористів «Вагнера»(...) Це відбулося невдовзі після того, як ексначальник ГУР МО, а також низка інших високопоставлених офіцерів військової розвідки дали свідчення у ДБР і Генпрокуратурі, і повністю підтвердили факт зради і зриву спецоперації після наради в Офісі президента 24 липня», - додає журналіст.

Як стверджує Бутусов, напередодні виселення з Конча-Заспи з Бурбою зустрічався співробітник спецслужб, довірена особа президента Зеленського.

Він пропонував генералу призначення послом в Австралії в обмін на публічне спростування скандалу з «вагнерівцямі» та відмову від інтерв'ю і будь-якої співпраці з розслідувачем Bellingcat, автором фільму про «Вагнергейт» Хрісто Грозєвим.

У разі відмови Бурбі пригрозили виселенням з охоронюваного будинку, позбавленням документів, звільненням брата з роботи в МЗС і відкриттям кримінальних справ. Однак той відмовився

Офіційною причиною виселення стала перебудова будки пропускного пункту на в'їзді у двір, що стало підставою для миттєвого розірвання договору. Фактичною, вважає Бутусов, - втілення погроз в життя.

«Президент Зеленський, видавши наказ про виселення, таким чином сам задокументував спробу чинити тиск на ключового свідка. Тобто Офіс президента показав, що несе відповідальність за зраду і намагається замести сліди злочину », - зазначає журналіст.

Посилення тиску він пов'язує з наближенням виходу першої частини розслідування Хрісто Грозєва.

«За даними наших джерел, Грозєву телефонував особисто голова ОП Андрій Єрмак, обговорював, як можна пояснити свою позицію, дізнатися, що буде у фільмі. Його почули, але на строки виходу фільму це ніяк не вплине », - підсумовує Бутусов.

9 лютого ексзаступник голови Служби безпеки України Дмитро Нескоромний опублікував в своєму Telegram-каналі нові деталі «зливу» спецоперації із затримання російських найманців, котрі воювали в Донбасі.

За його словами, саме Бурба на засіданні 24 липня розповів Єрмаку, який не має допуску, деталі спецоперації по «вагнерівцям», а потім «особисто передав співробітникові ФСБ на прізвище Харитонов інформацію про операцію».

Своїми «свіченнями» Нескоромний фактично вивів з-під удару голову Офісу президента Андрія Єрмака, перекладаючи відповідальність на Василя Бурбу.

Як першим повідомляло ZN.UA, Нескоромний і Бурба були кумами. Однак в певний момент їхні відносини зіпсувались - імовірно, причиною стало грошове питання.

Згодом люди з оточення Василя Бурби брали найактивнішу участь в операції проти Нескоромного, якого підозрюють в замовленні замаху на начальника ГУ Внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова. Вони ж причетні до затримання підозрюваного виконавця - полковника спецпідрозділу «Альфа» Андрія Расюка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Кухар Путіна" потрапив в санкції ЄС за причетність до ПВК Вагнер і поставки зброї до Лівії

Нагадаємо, голова ОПУ Андрій Єрмак, коментуючи скандал навколо ситуації з «вагнерівцямі», заявив, що «історія вигадана від початку і до кінця».

17 вересня ДБР відкрило кримінальне провадження через зрив операції спецслужб України щодо вивезення бойовиків ПВК «Вагнер» за статтею 328 Кримінального кодексу - розголошення державної таємниці. А Шевченківський районний суд Києва зобов'язав СБУ розслідувати можливу держзраду Єрмака.

СБУ і ГУР МО ідентифікували і розшукали російських бойовиків, які воювали в Донбасі . Частина з них причетна до катастроф MH17 на Донеччині та Іл-76 і Ан-26 - на Луганщині.

Далі бойовиків від імені неіснуючої ПВК «МАР» запросили на роботу до Венесуели. Група з 33 осіб мала літаком вирушити з Мінська до Туреччини. Українські спецслужби планували під слушним приводом (епілептичний напад у пасажира-співробітника) посадити літак в Україні і затримати найманців.

Успішне завершення операції дозволило б притягнути їх до кримінальної відповідальності, а також поповнити «обмінний фонд». Але 24 липня на нараді у президента Володимира Зеленського голова його Офісу вимагав перенести спецоперацію, оскільки вона начебто завадить підготовці нового перемир'я в Донбасі.

Що ж у цій шпигунській історії правда? А що - брехня? Хто «згодовує» українцям дезу? Читайте в статті Володимира Кравченка «Про відданість і зраду» у ZN.UA.