Президент Володимир Зеленський вважає, що Україна має право чинити так, як вважає за потрібне, для свого захисту і безпеки, оскільки такі міжнародні гарантії безпеки, як Будапештський меморандум 1994 року, не виконуються їхніми підписантами.
Так, в інтерв'ю чотирьом українським телеканалам 22 жовтня Зеленський зазначив, що йому дуже важливо знати думку громадян в рамках «всеукраїнського опитування» 25 жовтня про доцільність підняття на міжнародному рівні питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом.
При цьому він підкреслив, що свою стратегію подальших дій він поки розкривати не буде.
"Тому що це комплексна робота, якою я займаюся. Я сьогодні займаюся тим, щоб відродити повністю держава Україна, самостійне, обороноздатності. Тому не випадково у нас з'являються військово-морські бази, не випадково я підписую стратегічні договори, яких не було й близько в України, на жаль. я підписую з Великобританією, з Туреччиною, я хочу ще з кількома країнами це зробити ", - вказав він.
«Я впевнений, що всі підписані меморандуми і договори повинні виконуватися. І впевнений, що якщо вони не виконуються, Україна не повинна постійно стукати в двері і кричати: "Як так, не виконуються!". Я вважаю, дуже просто: не виконуються - ми маємо права тоді робити, як ми вважаємо. В цьому і є самостійність держави. Це моя думка", - наголосив він.
Президент зазначив, що в іншому випадку Україна і українці будуть сидіти не за столом європейських або світових країн, а будуть постійно людьми, які просять "дайте ще кредит, дайте катер, дайте нам ще бронежилети, дайте нам ще маски, коли у нас COVID".
"А можна, щоб ми були нацією? Можна зробити таку країну?" Зради "немає, а дуже хочеться створити всі умови і країну, яка буде реальним гравцем не тільки в сільському господарстві, що вже є, а й у всіх інших напрямках", - додав Зеленський.
13 жовтня в етері низки українських телеканалів і в YouTube з’явилося відеозвернення президента Зеленського до українців, в якому він анонсував проведення 25 жовтня «загальнонаціонального опитування», яке е фактично стане першим кроком до проведення всеукраїнського референдуму.
Чинного закону про референдум в Україні зараз немає. Прийнятий за часів Януковича Конституційний суд визнав таким, що не відповідає Основному закону. А президентський законопроєкт «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» досі на розгляді у парламенті.
Згодом в Офісі президент пояснили: пропозицію буде реалізовано у формі опитування, намети волонтерів будуть встановлені не на території виборчих дільниць, а біля них. До того ж, участь в «опитуванні» буде добровільною. І на відміну від законного референдуму, у цього опитування «не буде прямих юридичних наслідків».
Джерела ZN.UA на Банковій розповіли, що для проведення опитування планується надрукувати п'ять мільйонів бюлетенів. Питання щодо статусу Криму та Донбасу, імовірно, не ставитимуться, а теми будуть орієнтовані на молодь як на електоральне ядро «Слуги народу». А перший заступник голови ВР Руслан Стефанчук припустив, що деякі з них згодом можуть стати питаннями всеукраїнського референдуму.
У Комітеті виборців України зазначили, що процедура проведення всенародного опитування в день голосування не передбачена Виборчим кодексом і грубо суперечить йому. У Центрвиборкомі наголосили на тому, що займаються виключно організацією місцевих виборів і у підготовці «загальнонаціонального опитування» участі не беруть.
На початку вересня 2020 року голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко з товаришами вніс до парламенту законопроект, що пропонує наділити Центральну виборчу комісію новими повноваженнями - проводити опитування громадської думки на виборах. Чим небезпечна ця пропозиція, читайте в статті Тетяни Силіної «Питання до опитування» для читачів ZN.UA.