За його словами, Кремль неодноразово заявляв про свої агресивні наміри і хапався за зброю для просування власних інтересів у сусідніх країнах. Але Євросоюз і США ніяк на це не реагували і дозволили російській стороні поводитися агресивно.
"В день анексії Криму був зруйнований той Трансатлантичний простір безпеки, який ми знали. Можна почати з хартії ООН, яка забороняє агресію. Але Трансатлантичний простір безпеки з'явився в 1975 році з Гельсінськими угодами, які забороняють змінювати кордони силою чи під загрозою застосування сили. Більше вони не діють", - сказав президент Естонії.
Він нагадав, що Росія порушила всі міжнародні угоди, які забороняють військову агресію, ще в 2008 році, увівши війська в Грузію. На його думку, тоді Європа неадекватно відреагувала на вторгнення російських військ і через кілька місяців повернулася до нормальної співпраці з Москвою, хоча окупація частини грузинської території продовжується.
"Ми дозволили акт агресії проти Грузії і нічого не зробили, окрім заяв у дусі "мир, любов, Вудсток", - сказав Ільвес в інтерв'ю.
Президент Естонії додав, що тепер, коли Росія розв'язала новий конфлікт в Європі, порядок після Холодної війни зруйновано, а поширення ліберальної демократії, яке вважалося неминучим, тепер під загрозою.
Ільвес нагадав, що Путін і Медведєв у 2009 році заявляли відкрито, що розв'язали війну проти Грузії, аби вона не вступила в НАТО. А тепер Кремль вчинив те ж саме з Україною за її бажання підписати угоду про асоціацію з ЄС, говорячи про документ так, ніби це якось загрожує Росії.
"Насправді ж угода про асоціацію пропонує програму обміну досвідом на кшталт учень/вчитель. Ще вона трохи пом'якшує митні збори. Але це навряд чи можна назвати "трансатлантичним імперіалізмом", який загрожує Росії", - сказав Ільвес.
Президент Естонії також висловився критично щодо дуже повільних темпів проведення реформ в Україні. За його словами, поки що бажання до змін продемонстрували лише українці на Майдані, показавши, що "за своє право бути вільними вони готові мерзнути і навіть вмирати".
В цей же час, Росія розв'язала війну, бажаючи позбавити їх цього права. Москва також розірвала Будапештський меморандум, який гарантував Україні територіальну цілісність в обмін на її ядерний арсенал.
"Тепер я не знаю, яка країна погодиться хоч колись відмовитися від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки", - непокоїться президент Естонії.
В цей же час, Попри крах російської економіки, Путін може посилити агресію проти України. Про це в своїй статті "Санкційний зашморг для Кремля"для ZN.UA пише Олександр Хара. Він зазначає, що цей рік став своєрідним моментом істини, коли світове співтовариство, від Пекіна до Вашингтона, нарешті шокувала неадекватність російського режиму.