YES 2017: про що говорили на форумі?

В Києві пройшов форум YES

YES 2017, Фотографы: Сергей Иллин, Александр Индичий, Александр Пилюгин

Розмірковувати над цим у Київ приїхали понад 350 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадянських активістів та експертів із 34 країн світу.

У DT.UA ми стежили за обговореннями і вирішили підбити підсумки, про що ж говорили політики і експерти на YES у 2017 році.

"Наступного року в Криму"

Так сталося, що ця амбітна фраза стала неофіційним гаслом цьогорічного форуму. Фактично це перефразоване традиційне привітання євреїв під час святкування Йом-Кіпуру: "Наступного року в Єрусалимі". Відкриваючи перший день дискусій, цю фразу сказав Віктор Пінчук, замінивши Єрусалим на Крим. Її підхопили інші учасники дискусій. Втім, як перетворити амбітні слова на реальність учасники YES так і не змогли вирішити.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров визнав відсутність будь-якого рецепту повернення Криму. За його словами, поки що найкращою пропозицією лишається збільшення тиску на Росію за допомогою міжнародних, економічних і юридичних інструментів, щоб змусити її піти. Втім, Чубаров наголосив, що в жодному разі не можна розглядати війну в Донбасі й анексію Криму як окремі проблеми.

"Лише за повного відновлення суверенітету можна ослаблювати тиск. Все інше - це формула Кремля. Це просто знову спроба обманути українців і змусити їх змиритися з втратою Криму", - сказав Чубаров.

Спеціальний представник США щодо України Курт Волкер визнав, що увага Вашингтону в першу чергу прикута до війни на Сході України. Але він наголосив, що це не означає, що Америка забула про Крим чи змінила свою позицію щодо півострова. І ослаблення санкцій без деокупації Криму не буде. Колишній Генеральний секретар НАТО Адрес Фог Расмуссен зауважив, що ніхто в світі не визнає анексований Крим російською територією. Але, на його думку, доля півострова, швидше за все, буде такою ж, як і країн Балтії, які провели під окупацією СРСР 40 років. На це екс-президент України Леонід Кучма відповів, що Україна і Крим не можуть чекати так довго, як чекали Литва, Латвія і Естонія. Чубаров з ним погодився.

"У 1945 році у Ялті відбулася конференція, на якій була поділена Європа. І вона відбулася вже без кримських татар. Сталін вже депортував їх на той час. Світ, нажаль, тоді не помітив проблему кримських татар. Зараз Росія будує нову Ялту за своєю версією. Не можна, щоб світ не помітив кримських татар знову", - наголосив Чубаров.

Корупція, корупція і ще раз корупція

Напевне жодна дискусійна панель на цьогорічному форумі YES не пройшла без згадки про корупцію в Україні і про необхідність з нею боротися. Спершу, відкриваючи перший день форуму, президент Петро Порошенко хвалився усім, що вважав антикорупційними заходами: зрівнювання енергетичних тарифів, посилення енергетичної незалежності, автоматизація відшкодування ПДВ, запуск системи держзакупівель тощо. Він навіть похвалився збільшенням держбюджету в 2,5 рази. Наступного дня прем'єр Володимир Гройсман повторив все це ж саме. При цьому і президент, і прем'єр-міністр, а також генеральний прокурор Юрій Луценко відкинули ідею створення Антикорупційних судів.

"З присутніх тут підніміть руки ті, в кого в країні є антикорупційні суди. Нема ні в кого? Може, у Франції? Ні. Може, в Польщі чи у Фінляндії? Хоч в когось, хто показав ефективність у боротьбі з корупцією? Нема ніде. Вони існують в Уганді, в Малайзії ще, здається", - сказав Порошенко.

Йому відповів колишній Держсекретар США Джон Керрі зауваживши, що в його країні "всі суди антикорупційні". Однак представники влади на YES інтерпретували ці слова американського політика так, ніби він погодився з Порошенком. Мовляв, і в Україні всі суди повинні судити хабарників, а не лише якийсь окремий антикорупційний.

У свою чергу, депутат Мустафа Найєм пояснив, що існує різниця між створенням незалежного інституту з новими кадрами і виділенням відділу в нинішній структурі нефункціональної системи юстиції. Хоча і Порошенко, і Гройсман, і Луценко наполягали, що різниця нібито лише в назві. А головне - швидко почати виносити вироки. Хоча вони так і не пояснили, що їм заважало робити це останні три роки.

Несподіваним адвокатом українських антикорупційних зусиль став депутат Сергій Лещенко. Під час дискусії про відносини України і ЄС він нагадав, що минулого року в таку розмову втрутився голова ДФС Роман Насіров.

"І де ж Насіров зараз? Він арештований і переслідується за корупцію. Звісно, багато чого треба ще зробити. Але це ознака, що зрушення все ж є", - підкреслив Лещенко.

Однак голова ЄБРР Сума Чакрабаті зауважив, що корупція зараз лишається головною перешкодою для надходження інвестицій в Україну. А екс-Держсекретар США Джон Керрі нагадав, що Майдан дав Україні шанс самостійно вирішувати своє майбутнє.

"Буде шкода, якщо Україна втратить цей шанс через проблему корупції", - сказав він.

Вовк в овечій шкурі

Майже всі учасники форуму YES з недовірою поставилися до пропозиції Росії розмістити миротворців ООН в Донбасі. Екс-прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер зауважив, що до цієї ідеї треба поставитися "з відкритим розумом, але і з розплющеними очима".

"Варто зрозуміти, що саме робить Росія: це демонстрація бажання говорити про мир чи це черговий маневр?" – сказав він.

Схожу думку висловив і Керрі, зауваживши, що пропозицію Москви треба ретельно вивчити юридично і підкріпити додатковими застереженнями. Серед таких застережень він назвав питання визначення кордону, необхідності реалізації Мінських угод і гарантії, що Україна без обмежень зможе визначати своє майбутнє.

"Треба переконатися, що це не якась пастка", - сказав Керрі.

Спеціальний представник США по Україні Курт Волкер теж зауважив, що якщо миротворці ООН і з'являться в Україні, то лише в рамках Мінських угод. А в тому вигляді, в якому відправити їх пропонує Кремль, на думку Волкера, вони лише "ще більше розділять Україну". Такої ж думки про російську "миротворчу" пропозицію і Кучма.

"Не повинно бути так, що одні миротворці захищають інших. Що це таке взагалі? Це що, захист людей чи вирішення проблеми? І кордон. Там повинна стояти місія ООН. Вони повинні поставити заслон всьому, що не має потрапляти в Україну", - наголосив Кучма.

Лише генеральний директор Російської ради з міжнародних справ Андрій Кортунов наполягав, що пропозиція Москви може мати сенс і її "не варто відкидати зовсім".

Санкції не вічні

50-й спікер Палати представників Конгресу США Ньют Гінгріч переконаний, що Росія програє війну через виснаження. При цьому він допустив, що можуть з'явитися нові, більш жорсткі санкції. З ним погодився екс-міністр оборони США Роберт Гейтс, який зауважив, що уразливим місцем Росії лишається її економіка. І саме тому вона може повторити долю СРСР, який теж змагався із Заходом, не маючи економічної опори.

У свою чергу екс-Держсекретар Кондоліза Райс зауважила, що Москва, вочевидь, розраховувала на втому Заходу від України. Але цього не станеться. Конгрес запровадив нові санкції, які буде складно скасувати, а в Європі популісти програли на виборах. Тож санкції залишаться в силі.

"Але я хочу також дати пораду Україні. Проводьте реформи, покращуйте управління. Не чекайте, що санкції і ізоляція Росії триватимуть вічно. Вони не вічні. Використовуйте час правильно", - сказала вона.

У свою чергу, нобелівський лауреат з економіки Пол Кругман зауважив, що тиск не змусить Путіна відступити, оскільки він вірить у необхідність відновлення радянської імперії, чого б це йому не коштувало.

"Все буде залежати від того, чи передасть Трамп зброю Україні. Я би радив це зробити ще кілька років тому", - сказав Кругман.

Час чи не час в ЄС?

Екс-президент Польщі Александр Квасьнєвський не вірить, що у найближчі роки Євросоюз захоче розширюватися. За його словами, у об'єднанні надто багато проблем, які ділять його на "Європу багатьох швидкостей".

"Але Україні потрібно бути більш активною, їй треба здобувати аргументи, чому вона достойна приєднатися, чому їй потрібно дати членство", - сказав Квасьнєвський.

Український депутат Сергій Лещенко зауважив, що Україна надто довго намагалася балансувати між Заходом і Сходом. І тому дещо розгубила свій імпульс. Однак, на його думку, український креативний сектор наблизить країну до Європи.

"Але рано чи пізно ЄС буде потрібна нова кров. І він запросить нас вступити. На той час ми будемо готові", - сказав депутат.

У цей час, віце-прем'єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе вказала на те, що Україна не просить вже надати їй членство в ЄС.

"У нас є зараз угода про асоціацію. І це дуже амбітний проект. Він став фактично дорожньою картою демократичних і економічних перетворень. Це не проста робота. Тож зараз ми розуміємо, що спочатку треба впоратися з цим проектом", - сказала вона.

У свою чергу, Блер підтримав євроінтеграційні мрії України, зауваживши, що це правильний вибір.

"Хіба не іронія долі? Колишній прем'єр-міністр Британії, яка зараз виходить з ЄС, каже вам, що ви на вірному шляху, коли прагнете приєднатися до Європи. Тому що, попри всі свої проблеми, вона лишається символом надії на правильне об'єднання сил і ідей. І я ще маю сказати про це своєму народу", - сказав Блер.

Час чи не час в НАТО?

Колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк нагадав, що саме президент Леонід Кучма був першим, хто визначив необхідність приєднатися нашій країні до альянсу. При цьому він зауважив, що це приєднання має відбутися не тому, що Київ безперестану стукає в двері та просить його прийняти. А тому що сьогодні українські військові захищають "кордон демократичного світу" на війні проти агресії Росії.

У свою чергу голова Мюнхенської конференції безпеки і старший професор Школи управління Херті Вольфганг Ішингер сказав, що Україна не підпадає під критерії, за якими НАТО обирає потенційних нових членів.

"Коли ми задумалися над розширенням НАТО, ми подумали, а які країни ми б хотіли бачити серед наших союзників, кого варто було б запросити. Тоді ми сформулювали три тестові питання. Чи не розділимо ми суспільство країни, давши їй членство? Чи зміцнить це нашу безпеку? Чи всі наші союзники хочуть, щоб ця країна приєдналася до НАТО? І якщо застосувати ці питання до України сьогодні, ми отримаємо в кращому випадку два знаки питання", - сказав німецький експерт.

У свою чергу, заступник Генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії Таджан Ілдем говорив про перспективу членства України обережно, уникаючи гучних заяв про надання дорожньої карти. Він наголосив, що рішення саміту в Бухаресті, в якому йшлося, що наша країна має право приєднатися до альянсу, чинне. Але варто також подивитися і на те, чого сторонам вже вдалося досягти у співпраці. Тим часом, згідно з соціологічним опитування YES, більше половини громадян ключових європейських країн підтримують вступ України до НАТО. Зокрема, в Німеччині за приєднання України до НАТО виступили 50% опитаних, у Польщі - 76%.

Спеціальний гість-сюрприз

Минулого року спеціальним гостем саміту був актор Кевін Спейсі, який виконав роль спраглого до влади американського політика в серіалі "Картковий будинок". Разом із гостями саміту він розмірковував на тему майбутніх виборів президента США.

Цього ж року, спеціальним гостем-сюрпризом YES став видатний британський астрофізик Стівен Ґокінг, а точніше його голограма. Він згадав про Володимира Вернадського і вклад українських вчених у світову науку. А також розповів гостям саміту про необхідність колонізувати Марс і чому варто обережно розвивати штучний інтелект.