В Європарламенті сумніваються в бажанні Україні приєднатися до ЄС

Інформація, що надходить з України, змушує засумніватися в реальності намірів української влади домогтися членства країни в Європейському союзі, вважає голова комітету закордонних справ Європарламенту Елмар Брок.

Інформація, що надходить з України, змушує засумніватися в реальності намірів української влади домогтися членства країни в Європейському союзі, вважає голова комітету закордонних справ Європарламенту Елмар Брок.«Потрібно думати про те, що сказав Янукович і Кучма: чи хоче Україна вступати в нашу організацію? Я в цьому більше не впевнений, і потрібно якимось чином отримати запевнення в тому, якщо це так», - сказав він під час дискусії на завершилася у вихідні 7-ї Ялтинської щорічної зустрічі, в якій взяли участь нинішній президент України Віктор Янукович і другий президент країни Леонід Кучма. «Ви можете мати політичну систему, яку побажаєте. Але для інвестицій, для співпраці законність, рівність усіх перед законом - дуже важлива річ. Не важливо: чи президентська, чи парламентська система - не в цьому річ, а питання: чи є незалежна судова система, чи є шанси у опозиції», - зазначив Брок. Він пояснив, що викликає занепокоєння озвучена на зустрічі інформація про те, що голова Служби безпеки України має вплив в уряді, у Конституційному суді і водночас є медіа-магнатом, тому що таке сполучення владних повноважень лякає. «Треба мати стабільність, але не таку, що уряд не можна змінити. Потрібна гнучка стабільність, щоб не одна тільки партія брала участь у виборах, тому що суди кажуть, що інша партія не може прийняти участь», - додав глава комітету Європарламенту. «Сподіваюся, що інформація, яку я почув - помилкова, і ситуація вирішиться», - сказав Брок. У той же час він підкреслив важливість продовження переговорів з Україною, особливо з питання створення зони вільної торгівлі. На його думку, відкритий європейський ринок із 500 мільйонами споживачів для Києва має бути цікавіший, ніж альтернативні сусідні ринки. У ході дискусії її учасники активно обговорювали відповідь Януковича на запитання про прихильність президента євроінтеграції через майже сім місяців після інавгурації, яка полягала у цитуванні прислів'я «Чоботи дорогу знають». «Якщо прислухатися до президента, то ми дізналися, що альтернативи (йти на Захід, чи на Схід) немає, що Україна піде своїм шляхом, який чоботи знають: Захід, Схід - це все ні до чого, такої дилеми не існує», - так розшифрував президентське послання депутат Європарламенту Марек Сівець. Коментуючи заявлену на Ялтинській зустрічі тему про можливості Україні рухатися одночасно на Схід (насамперед Росію) і на Захід (насамперед ЄС), він висловив протилежну думку, що країна наблизилася до моменту, коли чітко повинна визначитися, в який бік вона йде. «На Сході і на Заході різний спосіб життя, різний спосіб мислення. Багато спільного, але в цілому вони різні», - пояснив свою думку Сівець. Серед ключових переваг ЄС він виділив прозорість і незалежність судової системи, справжню демократію, розвинене місцеве самоврядування. «Я пишаюся, що живу в країні та організації, де право прозоре і незалежне від держави, більш менш. Чи має те ж саме Росія? - Ні. Яку модель хочуть українці?»- інтерпретували питання дискусії депутат Європарламенту. «Демократія: яка у нас на Заході, яка в Росії? Я не звинувачую росіян, кого вони там обирають. Просто треба запитати мешканців Дніпропетровська, Донецька - яку демократію ви хочете через 5-10-20 років. Куди ви йдете», - поставив він ще одне подібне питання. Другий президент України Кучма, який керував країною з 1994 по початок 2005 року, під час дискусії висловив думку, що головна проблема української політичної еліти у відсутності єдиної позиції про шляхи інтеграції. «Ми практично за 20 років не знайшли консенсусу - якого ми роду племені, куди йдемо і з ким. На відміну від наших східно-європейських країн, у яких з першого дня розпаду загальної системи соціалістичної не було сумнівів йти до ЄС, НАТО. Не було розбіжностей і політичної еліти російської: їхнє головне завдання було і залишається стати в ряд світових лідерів», - підкреслив він. «А Україна весь час задає собі питання - куди ми йдемо? Наш президент відповів блискуче - «чоботи знають, куди йдуть». Але багато присутніх зрозуміли по-різному. Одні вважають, що йдемо тільки в Європу, інші - тільки до Росії», - додав Кучма. На його думку, Янукович хотів сказати, що Україна йде і до Брюсселя, і до Москви, і до Вашингтона, і Пекін. «Ми зобов'язані співпрацювати з усім світом. Ця вимога глобального світу», - підтримав другий президент країни четвертого. Кучма зазначив, що той факт, що перший візит Янукович здійснив до Брюсселя, нічого не змінив у відносинах сторін, які останні 15 років принципово не змінюються, незважаючи на проголошений Києвом курс на євроінтеграцію. «Чому за 20 років незалежності я не можу назвати жодного інноваційного проекту ЄС в Україні? Чому на нас дивляться тільки як на транспортний коридор, як на професійну робочу силу», - піддав він критиці позицію Брюсселя. На його думку, в таких умовах співпраця з Росією набуває додаткової важливості. Як приклад Л.Кучма навів перспективний проект транспортного літака Ан-70, від якого відмовився ЄС і який Україна має шанс реалізувати разом з Росією. «Я не проти європейського курсу, я і надалі залишаюся прихильником цього курсу. Але я дійсно хочу, щоб Європа від розмов перейшла до конкретних справ. Годі вже годувати нас обіцянками», - сказав Кучма. Водночас він порадив українському уряду перестати ходити з простягнутою рукою і просити прийняти до ЄС. «Ми повинні досягти таких стандартів, щоб нас туди запросили. Моє побажання - дати чітку перспективу для наших партнерів: де ми перебуваємо і де ми завтра хочемо бути», - вважає другий президент України. Як повідомлялося, міністри закордонних справ Чехії, Польщі та Швеції визнали факт існування значних труднощів під час переговорів з Україною щодо підготовки угоди про зону вільної торгівлі. Проте пізніше глава адміністрації президента України Сергій Льовочкін заявив, що Угода про асоціацію Україна-ЄС може бути підписана на саміті Україна-ЄС. У той же час, в ЄС висловили думку, що Угода може бути підписана мінімум через рік.

За матеріалами «Інтерфакс-Україна»