У "Голосі" розкол: кількох депутатів можуть виключити з фракції у Верховній Раді

Політрада партії "Голос" попередила кількох народних депутатів про виключення після голосування за законопроєкт №5133, який "завдає істотної шкоди репутації і політичним інтересам партії".

Так, депутат Ярослав Юрчишин розповів в коментарі «Українській правді», що кілька депутатів фракції 16 березня проголосували за направлення в КСУ законопроєкту про порядок призначення на посади та звільнення з посад директорів НАБУ і ДБР.

Депутат наголосив, що він не підтримує законопроєкт, але хоче, щоб його розглянув Конституційний суд на предмет неконституційності, щоб отримати "висновок єдиного органу, який може дати оцінку на конституційність".

У пресслужбі партії виданню розповіли, що після цього політрада на своєму засіданні обговорював це голосування і вирішив провести перевірку причин цього голосування, а також попередила депутатів про можливе вигнання, якщо вони ще раз "завдадуть шкоди партії".

На засіданні політради 7 присутніх одноголосно підтримали це рішення,

"Не дивлячись на завдану істотну шкоду репутації, політичним інтересам "Голосу" в результаті голосування Соломії Бобровської, Романа Лозинського, Ольги Стефанишиної, Олександри Устинової, Володимира Цабаля, Ярослава Юрчишина "за" ухвалення в цілому законопроєкту №5133, відмовитися від персональних дисциплінарних санкцій щодо вищевказаних членів партії. У разі повторного вчинення публічних політичних дій, які грубо суперечать політичної позиції... або завдають істотної шкоди репутації партії, політична рада повинна поставити питання про... виключення таких осіб з партії. Звернутися в Контрольно-ревізійну комісію "Голосу"... здійснити перевірку всіх обставин на предмет виявлення фактів... які можуть мати ознаки або містити факти політичної корупції", - йдеться в протоколі засідання політради «Голосу»

При цьому в "Голосі" не повідомили про попередження, проте наголосили, що "партія не ухвалювала жодних рішень щодо виключення будь-кого з партійців".

"У цьому році партія "Голос" не ухвалювала жодних рішень про виключення з її лав будь-кого з партійців. Однак минулого тижня політрада партії обговорювала питання підтримки деякими членами фракції в ВР провладного законопроєкту 5331, який обмежує суб'єктність НАБУ і ДБР і робить президента фактично господарем цих відомств. Цей законопроєкт направлений до Конституційного суду разом зі "Слугами народу", депутатськими групами "За майбутнє" і "Довіра", таким чином запустивши конституційний процес, спрямований на позбавлення НАБУ і ДБР незалежності. Це - політична підтримка атаки на антикорупційні органи. Партія систематично виступала проти збільшення повноважень президента, зокрема в питаннях призначення глав ДБР і НАБУ. Саме тому таке голосування є порушенням послідовності позиції партії", - повідомили в пресслужбі партії.

Пізніше один з членів "Голоси" повідомив виданню, що 23 березня 10 депутатів фракції за цими подіями готують спільну заяву. Поки суть заяву невідома.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У депутатки "Голосу" загорілася система "Рада". Вона каже, що гарантія на пульти для голосування давно протермінована

Нагадаємо, якщо КСУ визнає статті законопроєкту такими, що не суперечать Конституції, народні депутати повторно розглянуть проєкт закону для його затвердження.

Документ передбачає, що Верховна Рада зможе давати згоду на призначення президентом України директора НАБУ. Кандидатів обиратимуть за допомогою конкурсу. Також законопроєкт пропонує надати Верховній Раді такі ж повноваження у випадку призначення президентом голови ДБР. 

Крім того, документ дозволяє президенту призначати та звільняти директорів НАБУ та ДБР за згодою Верховної Ради та за результатами конкурсу.

У вересні 2019 року Верховна Рада направила до Конституційного суду законопроєкт Володимира Зеленського, яким пропонувалося закріпити за президентом повноваження щодо призначення керівників НАБУ та ДБР. 

У грудні 2019 року КСУ визнав неконституційним цей законопроєкт. Згідно з висновком, проєкт закону про призначення президентом України глав ДБР і НАБУ не відповідає ст. 157 і 158 Конституції.

Нагадаємо, 15 лютого 2021 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає звільнення чинного директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Як повідомляло ZN.UA ініціатором прийняття закону про звільнення чинного директора НАБУ є Володимир Зеленський. Поправку про звільнення Ситника подав міністр юстиції Денис Малюська. Однак, за даними ZN.UA, зробив це не з власної ініціативи, а через вкрай наполегливого прохання президента Володимира Зеленського.

Взаємини Зеленського і Ситника різко зіпсувалися через те, що НАБУ активно розслідує справу щодо заступника голови ОП Олега Татарова, а також відмовляється віддавати його іншому слідчому органу. Ще одним каменем спотикання стала справа про закупівлю МОЗ вакцин від коронавірусу з імовірною переплатою. Небажання Ситника послаблювати хватку в справі Татарова і відкриття справи про вакцини обурили Зеленського.

На думку ZN.UA, президент Зеленський має на меті отримати на чолі НАБУ контрольованого керівника, бо Ситник таким не є. Про це, зокрема, свідчить виписана в законопроєкті непрозора процедура формування конкурсної комісії з відбору директора Бюро. Трьох осіб до комісії делегує Рада національної безпеки і оборони - дорадчий орган, повністю підконтрольний президенту. Ще шість членів комісії затверджуються Кабінетом міністрів, в тому числі троє іноземних експертів.