Україні слід відмовитись від "радянського" інституту оперативно-розшукової діяльності – експерт

Наявний в Україні правовий інститут оперативно-розшукової діяльності (ОРД) має бути остаточно ліквідовано на користь запровадженого у 2012 році інституту негласних слідчих/розшукових дій (НСРД), який дає більше гарантій дотримання громадянських прав при проведенні негласних слідчих дій.

Про це у своїй статті для DT.UA пише експерт групи з реформування органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ Євген Крапивін. Автор зазначає, що 4 квітня в парламенті було зареєстровано черговий законопроект "Про оперативно-розшукову діяльність" (№6284), який повинен замінити застарілий закон про ОРД. Існуючий закон не відповідає ані європейським стандартам негласної слідчої діяльності, ані сучасним актам українського кримінального процесуального законодавства.

Нинішній інститут ОРД, як вказує автор, було сформовано в середині ХХ століття, в умовах радянської кримінальної юстиції. Сьогодні він містить не лише норми, що стосуються оперативно-розшукових заходів, а також норми щодо розвідувальної і контррозведывательной діяльності, перевірки при допуску до державної таємниці та іншого.

Експерт звертає увагу на принципове питання – чи потрібен Україні відокремлений від кримінального процесу інститут ОРД взагалі?

"Доки був чинний КПК 1960 р., який не передбачав порядку проведення негласних дій правоохоронними органами, закон про ОРД логічно доповнював кримінально-процесуальне законодавство відповідними нормами. У 2012 р. з ухваленням нового КПК інститут негласних слідчих/розшукових дій (НСРД) у кримінальному провадженні, передбачений главою 21 КПК, мав би замінити інститут ОРД у частині документування злочинної діяльності. Основні негласні дії тепер здійснюються відповідно до положень КПК - проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, контроль за вчиненням злочину (наприклад, оперативна закупка) та інші", – йдеться в статті.

Крапівін зазначає, що якщо у правоохоронців в результаті негласних дій з'являється інформація про злочин, то вона може бути внесена до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК. Замість цього, слідчі досі намагаються обирати більш простий шлях - в різних формах відроджувати дослідчі перевірки та ухилятися від відкриття кримінальних проваджень розпочате розслідування.

"Таким чином, сьогодні європейсько-орієнтованою видається позиція відмови від радянського інституту ОРД на користь кримінального процесуального законодавства, що містить низку гарантій та запобіжників від порушення прав людини, насамперед під час втручання у приватне життя", – робить висновок автор.

При цьому, фахівець зазначає, що на політико-правовому рівні відмову від інституту ОРД в повному обсязі не підтримують передусім органи, які мають оперативні підрозділи та здійснюють оперативно-розшукові заходи.

Експерт, тим не менш, вказує ,що консенсус між парламентарями та органами, що здійснюють ОРД, можливий. Для цього необхідно на рівні профільного законодавства врегулювати кілька видів діяльності, що залишаються поза межами кримінального провадження і не націлені на отримання або перевірку доказів в його рамках.

Докладніше про необхідність скасування закону про оперативно-розшукову діяльність читайте в статті Євгена Крапівіна "Чому Україні не потрібен новий закон про оперативно-розшукову діяльність" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".