Україна піднялася на десять місць у рейтингу сприйняття корупції

Поділитися
Україна піднялася на десять місць у рейтингу сприйняття корупції У 2018-му Україна отримала 32 бали © Андрій Товстиженко, DT.UA
Одним з головних стримуючих факторів антикорупційного поступу залишається брак політичної волі.

Україна піднялася на десять позицій рейтингу міжнародної антикорупційної організації Transparency International "Індекс сприйняття корупції-2018". Серед 180 країн Україна посіла 120-е місце, йдеться у повідомленні на сайті "Трансперенсі Інтернешнл Україна".

"Україна дещо покращила свої показники. Її результат – 32 бали та 120 місце серед 180 країн. Таким чином Україна здобула ще 2 бали та піднялася на 10 місць (результат за 2017 рік – 30 балів, 130 місце)", - йдеться у повідомленні.

Сусідні країни отримали наступні бали: Польща – 60, Словаччина – 50, Румунія – 47, Угорщина – 46, Білорусь – 44, Молдова – 33.

На думку виконавчого директора "Трансперенсі Інтернешнл Україна" Андрія Боровика, такий результат України не відповідає задекларованим прагненням до швидкої євроінтеграції, реформ і тотального очищення від корупції усіх сфер життя.

"Якщо ситуація з корупцією в Україні продовжить змінюватися такими темпами, то наздоганяти ту ж таки Польщу доведеться не одне десятиліття. Влада повинна, а громадянське суспільство давно готове подвоїти зусилля на цьому шляху", - наголосив Боровик.

Transparency International Україна

Коментуючи виконання владою рекомендацій антикорупційної організації на 2018 рік, у TI наголошують на тому, що вони були виконані частково. Зокрема, було створено Антикорупційний суд, запуск якого перенесено на поточний рік. Однак більшість рекомендацій були проігноровані, наголошують в організації.

Зокрема, щодо підвищення ролі громадськості у процесі перевірки кандидатів на посади суддів, посилення НАБУ, припинення протистояння між правоохоронними органами, припинення тиску на активістів та журналістів, створення умов для перезапуску НАЗК та належної автоматичної перевірки е-декларацій, позбавлення СБУ та НПУ функцій боротьби з економічними злочинами.

"Таким чином, очевидно, що прогрес останніх років був забезпечений головним чином реформами, які були започатковані ще в 2014 році. Проте одним з головних стримуючих факторів антикорупційного поступу досі залишається брак політичної волі", - наголошують фахівці.

У "Трансперенсі Інтернешнл Україна" також розробили рекомендації для української влади на 2019 рік, які повинні "суттєво підвищити показники країни в рейтингу". Антикорупціонери радять впровадити їх, попри те, що цьогоріч мають відбутися дві виборчі кампанії, що значно знижує реформаторський потенціал влади.

З 2012 року (від моменту, коли Transparency International почала застосовувати сучасну методику розрахунку) найнижчі показники України були в 2013 році – 25 балів. Починаючи з 2014 року позиції країни повільно покращуються.

Довідка ZN.UA
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, СРІ) розраховується Transparency International з 1995 року. Організація не проводить власних опитувань, а розраховує індекс на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. Ключовим показником індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу, він оцінює корупцію лише в державному секторі.

Нагадаємо, 16 січня Громадська рада міжнародних експертів завершила відбір кандидатів до Вищого антикорупційного суду та ініціювала розгляд 49 кандидатів. Громадські активісти та антикорупціонери неодноразово наголошували на тому, що майже половина кандидатів у судді ВАКС, які успішно склали кваліфікаційні іспити, не відповідають вимогам доброчесності.

7 червня 2018 року Верховна Рада прийняла закон "Про Вищий антикорупційний суд". Президентський законопроект у другому читанні та в цілому підтримали 315 народних депутатів.

За місяць у закон про ВАКС внесли поправку про розгляд апеляцій у справах про корупційні злочини. Згідно з новою нормою, усі справи, що у підслідності НАБУ, після початку роботи антикорупційного суду передаються до ВАКС. Справи першої інстанції передаються у першу інстанцію, а апеляційні скарги – в апеляційну палату.

Докладніше про формування конкурсних комісій читайте у статті Олександра Лємєнова "Реформаторський марафон: звідки взявся камінчик у кросівках?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі