Україна в ОЧЄС може запобігти "клінічній смерті" організації — експерти

Експерти Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» вважають, що Організація Чорноморського економічного співробітництва має обрати генсекретарем представника України  - заступника міністра закордонних справ Василя Боднара, який два роки (2015-2017) був представником України в Організації.

Як зазначають експерти, Україна під час головування  в ОЧЕС у 2017 році реалізувала кілька проектів, серед яких, зокрема,  співпраця з Болгарією, Румунією та Грецією щодо будівництва автомобільної дороги (від Одеси до Бухареста в двох напрямках: через Рені —Джурджулешти — Галаті та через Кишинів — Унгень), що є частиною Чорноморської кільцевої автомагістралі та Транс’європейської мережі TEN-T. Завершено будівництво міжнародного пункту пропуску через українсько-румунський кордон Орлівка — Ісакча для паромного, пасажирського та вантажного сполучення. На 2020 рік в Україні було заплановано проведення трьох заходів ОЧЕС: дві наради директорів і керівників Чорноморського банку торгівлі та розвитку, а також зустріч виконавчого комітету Мережі університетів Чорноморського регіону.

"В ОЧЕС Україна вбачає можливість для розвитку ефективного регіонального співробітництва на основі реальних ринкових правил. Наша держава зацікавлена в завершенні реалізації існуючих та започаткуванні нових багатосторонніх проектів у транспортній, енергетичній, екологічній, риболовній та інших сферах. «Зелений пакт для Європи», ініційований ЄС, потребує координації національних зусиль країн регіону для досягнення цілей його перетворення в кліматично нейтральний. Важливо, щоб Чорноморський регіон не перетворився на зону збереження генерації «брудної енергії» на кордонах ЄС, а став частиною енергетичного простору Європи. І тут є перспектива співпраці з Договором Енергетичного Співтовариства, до складу якого входять низка країн регіону. Потрібно активізувати співпрацю з ЄС, адже він є спостерігачем в ОЧЕС. Доцільною уявляється розробка регіонального морського плану дій ЄС для Чорного моря по аналогії з регіональним «Атлантичним планом дій 2.0: оновлена ​​морська стратегія для сприяння стійкій блакитній економіці та Зеленій угоді ЄС». Тим більше, що до складу ОЧЕС входять три країни-члени (Румунія, Болгарія, Греція), країни-кандидати (Сербія, Албанія) та три країни, що мають угоди про асоціацію з ЄС (Україна, Молдова, Грузія)", - зазначають експерти.

Врятувати ОЧЕС може лише конструктивний підхід, який базується на дотриманні норм міжнародного права, гарантуванні безпеки та повазі інтересів усіх чорноморських країн. Це точно не про Росію. Тож можливість обрання російського представника генеральним секретарем означатиме продовження траєкторії її руху не просто до остаточного занепаду, а до «клінічної смерті» Організації як такої.

Раніше зазначалося про те, в ОЧЕС почалася процедура номінації кандидатів на пост генерального секретаря Постійного міжнародного секретаріату Організації. Кандидатів подали: Україна (Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ), Росія (Володимир Заемскій, колишній посол РФ в Венесуелі в 2009-2020 р.р.), Греція (Майкл Хрістідес, чинний генсек ОЧЕС). Очевидно, що в керівному апараті Організації повинна відбуватися ротація представників різних чорноморських країн. Тому цілком логічно, що в боротьбу за пост вступлять представники Росії та України, тим більше, що представник Греції займав цю посаду двічі - з 2006 по 2012 роки і з 2015 року до цього часу.

Докладніше про те, чому Чорноморське економічне співробітництво має очолити Україна, а не Росія, читайте в статті Михайла Гончара, Віталія Мартинюка і Олександри Ковальової "Шанс на пробудження після летаргії" для читачів ZN.UA.