"Магічне мислення" - так аналітики The Economist називають заяву прем'єр-міністра Дениса Шмигаля про те, що Україна здатна вступити в ЄС через два роки. Але те, що наша країна так швидко отримає статус кандидата, теж мало хто очікував.
Від LED-лампочок до військової підготовки та мільярдів євро: допомога, яку Європейський Союз надає Україні, має досить великий спектр. Урсула фон дер Ляєн та більшість членів її Європейської комісії, а також Шарль Мішель, президент Європейської ради, відвідали Київ 3 лютого для зустрічі з Володимиром Зеленським, президентом країни, яка перебуває у стані війни, та членами його команди. Але допомога – це одне, а вступ до клубу – зовсім інше. Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, заявив раніше цього тижня, що його країна має "амбітний план вступу до Європейського Союзу протягом наступних двох років". Це магічне мислення, пише The Economist, але не виключає радикальних змін у відносинах України з клубом найближчими роками.
"Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки потрібно", - сказала Ляєн на початку свого візиту. Вона прибула з пакетом допомоги на суму 450 млн євро, в результаті чого загальна сума допомоги Україні воєнного часу з боку ЄС, включаючи його держави-члени, досягла 50 млрд євро. (До допомоги ЄС включено 35 млн світлодіодних лампочок малої потужності - потужний символ в умовах, коли російські ракети вивели з ладу більшу частину електропостачання України). Але пані фон дер Ляйєн була обережна і не давала жодних обіцянок щодо термінів вступу до ЄС. "Жорстких термінів немає, але є цілі", - сказала вона на пресконференції.
У своєму нічному ефірі на всю країну 2 лютого Зеленський заявив, що Україна "заслуговує" на початок переговорів про вступ до ЄС до кінця цього року. Це малоймовірно. Але в будь-якому випадку, початок переговорів - це не те саме, що їх закінчення. У червні Україна, поряд із Молдовою, стала офіційним кандидатом на вступ до ЄС – ідея, яку до вторгнення 24 лютого 2022 року вважали б фантастичною. Окрім Туреччини, чия пропозиція про вступ до ЄС давно затихла, до червня єдиними країнами, яким обіцяли у перспективі членство ЄС, були шість країн на Західних Балканах. Але їхній повільний прогрес навряд чи вселяє надію в Київ. Північна Македонія є кандидатом із 2005 року, Чорногорія веде переговори з 2012 року, а Сербія – з 2014 року.
Проте Сергій Кузан, голова українського Центру безпеки та співробітництва, аналітичного центру, вважає, що Україна може приєднатися до ЄС протягом двох років, бо Європа вже дуже змінилася. Коли почалося вторгнення, каже він, важко було повірити, що ЄС зможе зберегти єдність перед російською агресією і влити в Україну стільки допомоги. Чому б не відчинити двері клубу повністю для України? Війна також прискорила трансформацію України "у всіх сферах". Кузан вважає, що більшість лідерів ЄС розуміють, що "наша боротьба та ресурси потрібні ЄС не менше, ніж Україна потрібна ЄС".
Проте Джеральд Кнаус, голова Європейського аналітичного центру "Ініціатива стабільності", розташованого в Берліні, каже, що вступ України до ЄС через два роки "неможливий". Занадто велика була б протидія з боку нинішніх членів, які бояться втратити фінансування та вплив. Для вступу будь-якої нової країни, каже Кнаус, мають відбутися дві речі: вона має відповідати всім стандартам ЄС, і сам ЄС має змінитись. Ухвалювати рішення досить складно за наявності 27 членів; ще більше членів ризикують зробити це неможливим. Саме тому лідери Франції та Німеччини стверджують, що розширення ЄС неможливе до проведення реформи ЄС.
Це не означає, що Україна чи балканська шістка мають відмовитися від своїх амбіцій. Справді, серед хуртовини угод, підписаних у Києві, була одна, що допомагає українським компаніям отримати доступ до єдиного ринку ЄС. На думку Кнауса, приєднання України, а також західних Балкан до єдиного ринку як перший крок є більш реалістичним, ніж прагнення одразу стати членом ЄС. Це дасть даним країнам величезні економічні переваги без докорінної зміни політичної структури ЄС.
Балканські лідери побоюються, що просте членство в єдиному ринку перетвориться на зал очікування без виходу. Але якби Україна і ЄС обрали цей варіант, каже Кнаус, балканські країни з радістю наслідували б їхній приклад. Українські біженці вже мають де-факто свободу пересування всередині ЄС за схемою тимчасового захисту клубу, яка була задіяна після початку війни. Повне членство в єдиному ринку не буде таким уже великим стрибком.
Як експерти оцінюють виконання Україною семи рекомендацій Єврокомісії для вступу в ЄС, розповідає Маріанна Фахурдінова у статті «Прогрес, але не у всіх сферах: як Україна запроваджує єврореформи».
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
