Україна хоче допомоги США в отриманні ПДЧ, але пропонує паралельність реформ, а не їх послідовність – ZN.UA

Як свідчать джерела ZN.UA, під час численних українсько-американських переговорів, що відбулись в останні тижні в телефонному режимі, українська сторона підіймала питання про План дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО, аргументуючи необхідність його отримання тим, що участь України в програмі матиме для країни мотивуючий та надихаючий ефект. Однак в американців така ідея ентузіазму поки що не викликала: вони наполегливо заявляли своїм українським співрозмовникам, що головне — це реформи, й саме їх проведення допоможе реалізуватися українській мрії., пише в статті оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко.

Судячи із заяв українських чиновників, депутатів з фракції «Слуга народу» і самого Зеленського, немає впевненості в тому, чи почули цей меседж на Печерських пагорбах, зазначає оглядач.

"Зрештою, реформи, а не їх видимість, потрібні насамперед самій Україні, яка вже восьмий рік воює з Росією. І проводити їх треба, не озираючись на те, отримає чи ні наша країна ПДЧ. Інакше Україна так і залишиться країною з неефективним управлінням, слаборозвиненою економікою, корумпованими судами та вбогим населенням", - пише оглядач.

Однак, щоб отримати новий формат відносин з НАТО у вигляді ПДЧ, Україна, за інформацією ZN.UA, хоче запропонувати США своєрідну угоду, що передбачає паралельність процесів, а не їх послідовність.

Оглядач зазначає, що схематично угода виглядає так: Україна проводить реформи, а США одночасно сприяють нашій країні в отриманні ПДЧ.

"У Вашингтоні, де дотримуються логіки «спочатку стільці», поки що на цей пакет не йдуть, але в Києві сподіваються з часом переконати адміністрацію Байдена", - підкреслює оглядач.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

На Банковій не мають на меті отримання Україною ПДЧ в НАТО цього року – ZN.UA

Детальніше про те, як Київ хоче домогтися від НАТО виконання рішення Бухарестського саміту та чи вдасться Україні отримати хоча б План дій щодо членства, читайте в статті Володимира Кравченка "Обіцяного тринадцять (?) років чекають".