У травні 2024 року закінчується 5-річний термін повноважень Володимира Зеленського, однак фракція «Слуга народу» не звертатиметься у Конституційний суд щодо подальшої легітимності його перебування на посаді президента.
Про це в етері «Радіо Свобода» заявив народний депутат від «слуг» Федір Веніславський, який раніше був представником президента у КСУ.
Водночас за інформацією ZN.UA, Офіс президента підготував текст звернення у Конституційний Суд щодо легітимності перебування Володимира Зеленського на посаді президента України після 20 травня, коли спливає термін його каденції. Проте в ОП поки не визначилися, що робити зі зверненням, оскільки бояться не отримати потрібного рішення. Якщо його таки вирішать подати, то це зроблять парламентарі від «Слуги народу», але їм текст ще не передали.
Веніславський сказав, що Зеленський виконуватиме повноваження до вступу на пост новообраного президента, оскільки це передбачає стаття 108 Конституції України. Він додав, що всі фракції у Верховній Раді підписали угоду, згідно якої до закінчення воєнного стану в Україні не проводитимуть вибори. За його словами, ця практика суперечить міжнародним нормам і позиції «авторитетних інституцій».
Він підкреслив, що ще однією з причин відмови від проведення виборів є ризик того, що не вдасться дотриматися прав виборців в умовах повномасштабної війни.
Натомість за інформацією ZN.UA, основним стримуючим фактором є те, що Офіс президента не впевнений, що отримає від Конституційного суду потрібне їм рішення, оскільки більшість суддів призначалися за каденції колишнього глави держави Петра Порошенка, тому ОП не виключає політичну складову гіпотетичного рішення.
Раніше у «Слузі народу» заявили, що в 2024 році взагалі будь-які вибори неможливі − ні президентські, ні парламентські, ні місцеві. Та й опитування, проведене Центром Разумкова на замовлення ZN.UA, показало, що українці не хочуть виборів президента і готові продовжити повноваження Володимира Зеленського до закінчення війни.
Ба більше, проведення виборів зараз не на руку і самому гарантові, детальніше про це пише Інна Ведернікова у статті «Із Україною в серці. Чому вибори не розв’яжуть проблем держави, що воює, і який вихід є в президента».
Питання щодо проведення в короткостроковій перспективі президентських і парламентських виборів знято з політичного порядку денного. Та чи можна сказати, що проблему проведення/непроведення виборів вирішено остаточно? Певно, що ні, оскільки наразі її лише поставлено на паузу − досягнута внаслідок консенсусу принципова домовленість полягає тільки в тому, що вибори відбудуться «не зараз». А коли? Та чи зберігатимуть без виборів свою легітимність президент і парламент?
Відповіді на ці питання у статті «Вибори в Україні: не зараз, а коли?» шукає доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного суду України у відставці Микола Мельник.