В ОП підготували звернення до КСУ щодо подальшої легітимності Зеленського. Але бояться його подавати

За даними ZN.UA, офіс президента підготував текст звернення до Конституційного Суду щодо легітимності перебування Володимира Зеленського на посаді президента України, з огляду, що цієї весни спливає термін його каденції. Однак, в ОПУ досі не визначилися, що робити зі зверненням, адже бояться не отримати потрібного рішення.

Так, згідно з Конституцією України (ч. 5 ст. 103) 31 березня 2024 року мали б відбутися чергові вибори президента України. Адже 20 травня 2024 року спливає визначений Конституцією України (ч. 1 ст. 103) п’ятирічний строк з моменту інаугурації Володимира Зеленського.

Офіс президента наразі активно працює над вирішенням питання про те, як виходити з ситуації, що складеться після 20 травня. Один з варіантів, який розглядається офісом президента, – це звернення до Конституційного Суду з поданням щодо офіційного тлумачення положень Конституції, якими регламентовано проведення чергових президентських виборів та п’ятирічний строк повноважень президента.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Перенесення виборів в Україні  не  означає юридичної «простроченості» парламенту та президента – суддя Мельник

Як повідомили джерела ZN.UA в офісі президента, ОПУ таке подання до КС уже підготував. Перед КСУ хочуть поставити кілька питань. Перше: чи дозволяє Конституція проведення президентських виборів в умовах воєнного стану. Відповідь КС на це питання має внести ясність стосовно відповідності Конституції заборони проведення виборів в умовах воєнного стану, яка передбачена Виборчим кодексом та законом про воєнний стан. Друге питання для ОП є більш важливим і стосується воно легітимності повноважень президента після закінчення п’ятирічного строку перебування на посту президента, тобто після 20 травня.

За задумом керівництва ОП, якщо буде прийнято рішення про звернення до КСУ з таким конституційним поданням, то це зроблять народні депутати від «Слуги народу». Але самим депутатам президентської фракції звернення ще не передали.

Однак станом на сьогодні остаточного рішення з приводу доцільності такого конституційного подання не прийнято. За інформацією ZN.UA, багато хто у команді президента вважає запізнілим вказане звернення до КСУ. Але основним стримуючим фактором є те, що в ОП немає впевненості у тому, що вони отримають від КСУ швидке, а головне потрібне їм рішення. 

Для ухвалення рішення КСУ потрібно 10 голосів. А на сьогодні у КСУ – 13 суддів із 18, які за Конституцією мають входити до складу Конституційного Суду. При чому більшість із них (семеро) була призначена або особисто президентом Порошенком (четверо), або за його каденції парламентом чи зʼїздом суддів (троє). Тобто, не можна виключати й чисто політичну складову ймовірного рішення.

Крім того, сам факт звернення з таким поданням до КСУ породить ще більші сумніви у легітимності президента Володимира Зеленського після 20 травня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський готовий проводити вибори, але знає, що українці проти голосування під час війни

Тому у команді президента схиляються до того, щоб не ініціювати ніяких звернень до КСУ, а аргументувати неможливість проведення президентських виборів та правомірність пролонгації повноважень президента Володимира Зеленського відповідними нормами Конституції та закону «Про правовий режим воєнного стану», стаття 11 якого говорить про те, що: 

• у разі закінчення строку повноважень президента під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного президента, обраного після скасування воєнного стану; 
• повноваження президента України, передбачені Конституцією, в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені.

Найближчими днями стане зрозумілим, яку стратегію щодо обґрунтування не проведення президентських виборів та продовження повноважень президента Володимира Зеленського обере сам глава держави та його офіс.

Питання щодо проведення в короткостроковій перспективі президентських і парламентських виборів знято з політичного порядку денного. Та чи можна сказати, що проблему проведення/непроведення виборів вирішено остаточно? Певно, що ні, оскільки наразі її лише поставлено на паузу — досягнута внаслідок консенсусу принципова домовленість полягає тільки в тому, що вибори відбудуться «не зараз». А коли? Та чи зберігатимуть без виборів свою легітимність президент і парламент? Відповіді на ці питання у статті «Вибори в Україні: не зараз, а коли?» шукає доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного суду України у відставці Микола Мельник.