У професійному середовищі політологів не відбулося внутрішньої люстрації – Гарань

Політологія в Україні розвивається відірвано від основних трендів світової політичної науки, а виступи сумнівних експертів і політтехнологів під маркою «політологів» знецінюють вагу професії у суспільстві та ЗМІ, пише засновник факультету суспільних наук та катедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

«З одного боку, політологія в Україні продовжує розвиватися відірвано від основних трендів світової політичної науки, за канонами звичайного історичного опису політичних подій або ж відособленого від реальності теоретизування. З іншого – під маркою «політологів» виступають політтехнологи або просто люди, які говорять про політику. Тому, на жаль, і в суспільстві, і в ЗМІ саме слово «політолог» знецінилося, стало синонімом слова «болтолог», - наголошує він у статі «Чи можна критикувати владу під час війни?».

Так самознецінилося багато професій (психолог, журналіст тощо), наукових ступенів і звань (доктор наук, професор, академік).

Авторитетний етнополітолог, експерт Ради Європи Володимир Кулик наголошує: корінь проблеми у знеціненні в Україні академічної науки, культу репутації та професіоналізму. Натомість у нашій країні, на жаль, квітне культ грошей, влади та медійного успіху.

«Це дилеми академічного політолога в країні, яка не цінує академічної науки. Академічного політолога, який намагається подолати розрив, ізоляцію України від західного світу, але розуміє, що це не повинно досягатися ціною ізоляції від українського суспільства. Академічного політолога в суспільстві, де немає культу професіоналізму, репутації, а натомість є культ грошей, влади, медійного успіху», - визначає проблему науковець.

Є межа між політологом, тим більше академічним, і політтехнологом, пояснює Гарань. У академічного політолога можуть бути свої симпатії й антипатії, але він не може на чорне сказати біле, на біле – чорне.

««Всеїдність» деяких політтехнологів мене дивувала до 2014 р., а особливо після розстрілів на Майдані та російської агресії. Здебільшого вони працюють за грубі гроші, бувало, що й без ідеї: сьогодні з помаранчевим табором, завтра – з регіоналами, потім знову навпаки. Дехто працював зранку в адміністрації президента, а після 18:00 відрекомендовував себе у ЗМІ як «незалежний експерт» або представник «громадянського суспільства». Деякі навіть публічно або у своїх резюме не соромляться зазначати, що створювали «темники» для Медведчука», - розмірковує автор.

На думку автора, після Євромайдану одна з нерозв’язаних проблем полягала в тому, що не відбулося внутрішньої «люстрації», не спрацювала система стримувань у представників політологічного цеху та редакторів ЗМІ.

Як приклад він наводить ТБ-канали, що позиціонують себе як патріотичні. В етерах цих каналів можна побачити, зокрема, «регіоналів», відповідальних за закони 16 січня.

«Знову бачимо в етері «регіоналів», відповідальних за закони 16 січня, та їхніх прихованих піарників, цитуються псевдосоціологічні «Роги і копита» (з якими нещадно боролася директорка «Демініціатив» Ірина Бекешкіна). З даних опитувань вириваються цифри (перекрученнями займається й офіс Зеленського, який плутає 11 і 93%), малюються неіснуючі (!) дані, а ТБ-канали перестають запрошувати, якщо критикуєш олігархів-власників чи їхні проекти», - розповідає Олексій Гарань.

Автор наводить перелік запитань, без чесних відповідей на які українським академічним політологам буде важко рухатися далі:

1. Писати розлогі книжки чи займатися поточним політичним коментуванням та аналітикою, нейтралізуючи нахабних самозванців, які заполонили телеетери?
2. Самореалізуватися в науці чи творити інституції, зокрема в освіті, ЗМІ, тій же науці, без яких, як зазначив на презентації книги автора «Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога» Ярослав Грицак «нам усім буде дефолт»?
3. Продовжувати критикувати владу чи, з урахуванням незакінченої війни, стримуватися в оцінках, щоб не потопити свій же човен?

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Скорочення чисельності ВР посилить вплив президента — політолог

Більше про дилеми та виклики українських політологів читайте у статті Олексія Гараня «Чи можна критикувати владу під час війни?» для читачів ZN.UA.