У Конгресі пропонують оголосити Україну країною НАТО-плюс

Група республіканців у Конгресі США планують внести законопроєкт, який оголосить Україною країною "НАТО-плюс". Вони вважають, що це дозволить суттєво збільшити фінансування військової допомоги летального характеру Україні, який ініціює перевірку доцільності оголошення РФ державою-спонсором тероризму, повідомляє "Голос Америки" у вівторок.

"У дипломатії мало шансів на успіх, якщо не підходити до неї з позиції сили... Владімір Путін повинен взяти до уваги, що Конгрес не зазнає відновлення сфери впливу Росії й не допустить відмови від України та інших наших союзників і партнерів по НАТО в Центральній та Східній Європі", – сказав головний ініціатор законопроєкту, представник Республіканської партії у комітеті Палати представників у міжнародних справах Майкл Маккол.

Законопроєкт забезпечить Україні військову та дипломатичну підтримку, якої потребує Київ, в умовах нарощування російської військової могутності біля її кордонів. Документом також передбачено відповідальність для Путіна за агресію шляхом негайного введення санкцій проти газопроводу "Північний потік – 2", щоб його так і не було введено в експлуатацію.

Співавторами законопроєкту виступили члени Палати представників Майк Роджерс, Майк Тернер та Еліс Стефанік.

"Цей законопроєкт суттєво збільшить фінансування постачання летальної допомоги Україні, зокрема протиповітряної та протикорабельної зброї, яка потрібна українцям для стримування Росії. Він також чітко дає зрозуміти, що вимоги Путіна, такі як право вето на вступ країн до НАТО та мораторій на розгортання ракет середньої дальності в Європі неприйнятні та суперечать інтересам національної безпеки США", - заявив конгресмен Роджерс.

"Україна має бути вільна у виборі її майбутнього, у тому числі економічних відносин та відносин у сфері безпеки, не побоюючись відплати з боку Путіна", - зазначила Стефанік.

Законопроєкт може забезпечити Україні прискорений розгляд питань щодо продажу деяких американських оборонних товарів та послуг.

Законопроєкт також відкидає пропозицію Росії про введення мораторію на розгортання в Європі ракет середньої дальності наземного базування та вимагає, щоб США офіційно визначили, чи Росія є державою-спонсором тероризму.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ЄС залишається слабким у стримуванні Росії — FT

Нагадаємо, 10 січня у Женеві відбувся перший раунд переговорів між США та Росією щодо гарантій безпеки. Делегації очолювали заступниця державного секретаря США Венді Шерман та заступник глави МЗС РФ Сєргєй Рябков. Після закінчення переговорів Шерман заявила, що США не дозволять нікому зачинити двері НАТО для будь-якої країни. Своєю чергою Рябков заявив, що переговори зі США щодо гарантій безпеки в Женеві були складними та професійними, «без спроб обійти гострі кути». Однак на головну вимогу Росії — гарантії нерозширення НАТО на схід, насамперед в Україну, та нерозміщення озброєнь у країнах, що межують з Росією, — сторони до угоди не дійшли.

12 та 13 січня Росія проведе переговори з НАТО та ОБСЄ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Захід занадто довго закривав очі на агресію Путіна — The Washington Post

Зазначимо, що переговори відбувалися на основі пропозицій МЗС Росії, яке 17 грудня опублікувало російський проєкт угоди про заходи забезпечення безпеки РФ та держав-членів НАТО. Він складається з дев'яти статей, що передбачає відмову НАТО від розширення, включаючи приєднання України, ведення військової діяльності на території країн Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії, а також від розміщення ракет середньої та меншої дальності в локаціях, звідки вони можуть вразити територію інших учасників.

7 січня міністри закордонних справ країн НАТО погодили спільну позицію перед російсько-американськими переговорами. Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що не очікує на прорив під час переговорів з РФ. РФ не має наміру йти на поступки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Путіна не побачили оптимізму після переговорів РФ та США щодо гарантій безпеки

Росія представила Заходу справжній ультиматум — проєкти двох договорів, один із США, один із НАТО — про «гарантії безпеки». У Москві намалювали свою «формулу нового світу» і вважають, що решта світу має її прийняти. Захід міг висунути свої ультиматуми Росії і 2008-го, і 2014-го, але не зробив цього. Втрачена на великій шахівниці ініціатива дорого обходиться учасникам гри всього через кілька ходів. Чи піде Захід на поступки Росії 2022-го? Детальніше читайте у статті Сергія Корсунського «Ультиматум Путіна та переговори Росія—США: чи здадуть Україну».