Крах військових амбіцій Європи: спільний винищувач Франції та Німеччини за 100 мільярдів євро не злетить

Амбітний європейський план зі створення новітнього бойового авіаційного комплексу офіційно зазнав фіаско. Лідери Франції та Німеччини дійшли згоди закрити масштабний спільний проєкт із розробки та будівництва винищувача нового покоління. Цей крок став наслідком тривалого політичного та технічного протистояння між Парижем і Берліном, інформує Reuters.

Провал ініціативи вартістю €100 мільярдів (близько $116 мільярдів) яскраво підкреслює величезні труднощі, з якими стикається Європа на тлі спроб відновити свій військовий потенціал після десятиліть хронічного недофінансування оборонного сектору. Питання закриття програми німецький канцлер Фрідріх Мерц та французький президент Емманюель Макрон обговорили минулого тижня під час кулуарних зустрічей на саміті ЄС — Західні Балкани, що проходив у Чорногорії. Обидва лідери констатували, що шансів вийти з багатомісячного глухого кута більше немає.

Суперечки гігантів

Проєкт, у центрі якого мав бути базовий бойовий літак, повинен був працювати у тісній зв'язці з безпілотними літальними апаратами. Уся ця надскладна екосистема мала об'єднуватися через засекречену високозахищену мережу зв'язку — так звану бойову хмару. Сама програма отримала назву FCAS (Future Combat Air System — Система бойової авіації майбутнього).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Франція та Німеччина дають останній шанс розробці європейського винищувача нового покоління: встановлено дедлайн 

Доля розробки залишалася під питанням протягом багатьох місяців через постійні суперечки сторін щодо технічних характеристик та розподілу контролю над технологіями. Головні промислові партнери — європейський аерокосмічний концерн Airbus (який представляє інтереси Німеччини та Іспанії) та французька компанія Dassault Aviation — так і не змогли знайти компроміс. Окрім суто індустріального суперництва, Париж і Берлін висунули абсолютно різні концептуальні вимоги до майбутнього літака:

• Вимоги Франції: країна наполягала на створенні палубного винищувача, здатного сідати на авіаносці, а також нести ядерну зброю (що є основою французької стратегічної доктрини стримування).
• Позиція Німеччини: канцлер Мерц відкрито засумнівався, чи взагалі його країні потрібен дорогий пілотований винищувач шостого покоління. Він наголосив, що Люфтваффе (військово-повітряні сили Німеччини) не мають жодної потреби у палубному ядерному літаку.

Спроба «зберегти обличчя» перед виборами

Як повідомляють європейські джерела, знайомі з перебігом перемовин, зараз сторони намагаються знайти дипломатичну формулу для пом'якшення репутаційних втрат. Планується, що супутні системи, які розроблялися окремо від основного літака — зокрема та сама високозахищена мережа «бойова хмара» — збережуть за собою початкову назву FCAS.

Така тактика покликана нівелювати негативний ефект для Макрона напередодні президентських виборів у Франції, які мають відбутися наступного року. Проєкт винищувача був його особистою масштабною геополітичною ініціативою, яку він запустив спільно з колишньою канцлером Німеччини Ангелою Меркель ще у 2017 році.

Нагадаємо, що Франція та Німеччина посилювали тиск на своїх промислових гігантів, щоб врятувати європейський винищувач наступного покоління. Система бойової авіації майбутнього (FCAS), запропонована понад вісім років тому, загрузла в суперечках між французькою Dassault Aviation та Airbus щодо розподілу робіт і ключових технологій. За два роки до цього бельгійський уряд натякнув на готовність приєднатися до багатонаціональної програми розробки європейського винищувача шостого покоління.