Адже відомий «джип» депутата Іванова так вдало згорів біля ресторану «Нон-стоп», що на проспекті Перемоги. Причому, зауважте, коли їхав завантажений документами з вул. Хрещатик, 10, на вул. Хрещатик, 36.
Безумовно, залишилися якісь копії. У БТІ, наприклад. Проте відповіді на запитання: чи було проведено експертну оцінку об’єктів, виставлених на приватизацію, чи відбулися торги, хто зрештою підписав документи - канули в Лету. Водночас у вцілілих паперах ідеться про 348 об’єктів (в основному - нежитлові приміщення), виставлених на приватизацію у 2006-2010 рр. і проданих. Переважна більшість - без аукціону.
Акції комунальних підприємств Києва розмивалися шляхом додемісій («Київміськбуд», банк «Хрещатик», «Водоканал», «Київмлин» та ін), в ході яких місто добровільно поступалося бізнесу своїми корпоративними правами (до речі, всі операції пройшли через компанію «Новий регіон», афілійовану з паном Супруненком).
Активи ж цих та інших об’єктів власності виводилися також іншими способами.
Схема № 1. Аукціон в тираж. Управління комунальної власності публікувало оголошення про конкурсний продаж того чи іншого об'єкта в таких газетах як «Точка» і «Дивіденди». Сукупний наклад передбачає процедуру з добре знайомими запрошеними, і в результаті заявок на конкурс не надходить. Управління знижує стартову ціну об'єкта на 30 відсотків. Для участі ж у повторному конкурсі традиційно подаються дві заявки, причому від родинних структур, що володіють потрібним номером газети. Торги ламаються на першому кроці: товар йде задешево. Управління затверджує протокол конкурсу, підписується договір купівлі-продажу, після чого об'єкт ще кілька разів перепродується - поки не знайде того самого «добросовісного покупця». У всіх таких прозорих аукціонах виявлено слід Української універсальної товарної біржі. Експерти нарахували 35 тис. квадратів, виведених з власності громади подібним шляхом.
Схема № 2. Покористувався - передай іншому. Приклад: історія з підприємством «Київмлин», акції якого пішли за допомогою тієї ж емісії. А ось активи (майданчики всіх хлібозаводів) - були обмінені на корпоративні права підприємства, про які ніхто ніколи не чув. Потім «Київмлин» раптом перестав платити місту за оренду, і,згідно зі схемою, передає за актом прийому-передачі свої будівлі і приміщення в статутний фонд ТОВ «Слов’янські хліба».ТОВ швидко реєструє право власності і перепродує покупцеві, який знову реєструє право власності, і знову перепродує.
Таким чином у 2008- 2010 рр. у ВАТ «Київмлин» було відчужено будівель та приміщень у Києві загальною площею 70 тис. кв. метрів. При цьому всі нові власники є особами, пов’язаними з власниками ТОВ «Слов’янські хліби» і ВАТ «Київмлин».
Докладніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Інни Ведерникової «Як грабували Київ. Основні схеми».