Якщо Євросоюз продовжить санкції проти Росії, Москва продовжить дію продуктового ембарго. Про це заявив міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв.
"Якщо триває санкційний режим, то ми продовжуємо режим продуктового ембарго. Це очевидно", - повідомив він.
У понеділок, 22 червня, Рада міністрів закордонних справ Євросоюзу обговорить питання про продовження санкцій щодо Росії до 31 січня 2016 року. Це рішення було узгоджено 17 червня на засіданні Комітету постійних представників країн ЄС.
Санкції стосуються доступу на європейський фінансовий ринок для деяких банків РФ, торгівлю зброєю і товарів подвійного призначення, а також експорту деяких технологій, пов'язаних з енергетикою, наголошується в матеріалах до Ради ЄС.
У відповідь на санкції Заходу Росія раніше свої ввела обмежувальні заходи: заборона на поставки практично всієї харчової продукції з західних країн, а також створила відповідний список нев'їзних до Росії громадян США та ЄС.
Між тим, і в Європі, і в США не раз визнавали, що санкції проти Росії не змусили Путіна змінити політичний курс.
Щодо причин, чому санкції не діють на Путіна, писало видання Newsweek. Низька ефективність санкцій, на думку автора, пояснюється прорахунками західних країн. Політично ізольована чи ні, Росія все одно залишається учасником світової фінансової системи. Адресні санкції змусили багатіїв з "чорного списку" перевести свої капітали в офшори, такі як Кіпр або Віргінські острови. Таким чином, їм вдається обійти дію санкцій, зберегти свої активи і продовжити роботу на міжнародних ринках.
У свою чергу, Валентина Самар у статті "Порошенко, введи!" Дзеркало Тижня. Україна" зазначає, що санкції по Криму не давали серйозного впливу багато в чому через дії української влади. Так, санкції стосувалися блокади окупованого півострова: заборону на торгівлю товарами в дві сотні найменувань, на надання технологій в ряді сфер - транспортної, телекомунікаційної та енергетичної, пошуку, розвідки та видобування нафти, газу та мінеральних ресурсів, заборону на інвестиції, відкриття нових підприємств і купівлю нерухомості, роботу європейського турбізнесу, захід кораблів у порти Криму і т. д.
Однак при цьому, зазначає автор, українська влада не тільки не наважувалася на введення серйозних санкцій, але й не намагалася синхронізувати з Заходом дії з торговельно-фінансового примусу Росії до припинення агресії і відновлення територіальної цілісності України.