Санкції не діють на Путіна через прорахунки Заходу – Newsweek

Лідери "Великої сімки" попередили президента Росії Володимира Путіна про введення нових санкцій, якщо ескалація конфлікту в Україні продовжиться. Але це дуже слабка спроба західного блоку на чолі з президентом США Бараком Обамою зупинити Кремль і змусити його відмовитися від агресії.

Попри те, що санкції сильно б'ють по російській економіці, Москва досі має доступ до глобальної фінансової системи. І це робить тиск Заходу слабким.

Про це на сторінках Newsweek пише професор міжнародної політики Університету Лондона Анастасія Несветайлова. Вона нагадує, що перший пакет санкцій був введений після окупації Криму. З того часу західним фінансовим інститутам заборонено давати кредити російським компаніям, таким чином Росія втрачає доступ до міжнародних ринків капіталу.

Логіка економічних інструментів впливу на Кремль заснована на дуже простих припущеннях. Російська економіка дуже сильно залежна від продажу енергоносіїв. Виручка від продажу нафти і газу в сумі становить 72-75% експорту країни. Тому Москва не може витримати тиску низьких цін на нафту і відтоку капіталу.

Таким чином на Заході чекали двох наслідків від посилення внутрішньої фінансової кризи в Росії. По-перше, продовження війни проти України повинне було стати занадто дорогим "задоволенням" для Кремля. По-друге, падіння доходів і інфляція повинні були зменшити популярність Володимира Путіна. А це повинно було внести корективи в політику Москви, або призвести до зміни лідера.

Якщо подивитися на стан економіки Росії, то фактично санкції досягли свого очікуваного економічного ефекту. Відтік капіталу в 2014 року досяг 151 мільярду доларів. А економічний ріст впав нижче показників часів глобальної фінансової кризи 2009 року. З початку 2015 року ВВП Росії скоротився на 1,4% і прогнози на цей рік не втішні.

Але в цей же час, санкції не призвели до очікуваних політичних змін. Російська нафтогазова політика лежить в основі соціального політичного режиму Володимира Путіна. Існує неоголошений соціальний контракт між владою і росіянами, згідно з яким еліти збагачуються самі за рахунок державних ресурсів, називаючи це "інтересами Росії". А прості росіяни стають багатшими, отримуючи незначну частину цих коштів через різні соціальні програми і при цьому вони свідомо відмовляються від участі в політичному житті країни.

Цей соціальний контракт діє завдяки доходам від продажу нафти і газу. З огляду на всі ці обставини, санкції Заходу були однобокими. Фінансова ізоляція спричинила глибоку фінансову кризу в Росії, а низькі ціни на нафту спорожнили джерела доходів еліт і позбавили їх інструменту задобрювання населення. Випадки банкрутства банків і не сплати кредитів стали частим явищем у 2015 році.

Але в цей же час, описаний вище "соціальний контракт" між владою Росії і населенням не припинив діяти. Президент Володимир Путін лишається дуже популярним попри те, що санкції вплинули на життя багатьох росіян. Населення Росії не ототожнюють свої фінансові проблеми з політичним режимом Путіна і не бачать зв'язку між появою труднощів і агресивною політикою Кремля.

Ефективність санкцій також підірвана зовнішніми чинниками. Політично ізольована чи ні, Росія все одно лишається учасником світової фінансової системи. Адресні санкції змусили багатіїв з "чорного списку" перевести свої капітали в офшори, такі як Кіпр чи Віргінські острови. Таким чином, їм вдається обійти дію санкцій, зберегти свої активи і продовжити роботу на міжнародних ринках.

Окрім цього, самі санкції лишаються досить не чіткою політикою. Не зрозуміло, наскільки далеко вони можуть зайти, кого вони можуть зачепити і чи будуть взагалі продовженні. В США заявили, що санкції діятимуть до тих пір, доки Київ не поверне контроль над усіма українськими територіями включно з Кримом. Це робить економічний тиск де-факто невизначеним.

Європа щодо санкцій розділилася. Поки канцлер Ангела Меркель вимагає продовження їхньої дії, Великобританія притихла в політичному полі і приймає гроші російських олігархів з офшорів. Таким чином, на думку експерта, кращим полем для тиску на Москву з боку Заходу лишаються переговори щодо Ірану і Сирії. Тут у Путіна є місце за столом. А отже з ним можна говорити і про інші конфлікти.

У свою чергу, видання New York Times писало, що США повинні дотримуватися санкцій, які самі ввели, нагадуючи про заклики Конгресу послабити тиск задля закупки російських ракетних двигунів. Проблема полягає в тому, що США дозволили собі стати залежними від російських космічних двигунів. Корпорації United Launch Alliance і Boeing співпрацюють в космічній галузі з російським підприємством "Енергомаш".

Раніше у Пентагоні визнали, що санкції Заходу не впливають на Путіна так, як це було задумано. Замість того, щоб переглянути свою зовнішню політику, російський президент повів країну зовсім іншим не демократичним шляхом.