Реформа містобудування: чим небезпечна передача замовникові майнових прав інтелектуальної власності

Законопроєкт №5655 про реформу містобудування передбачає надання замовникові майнових прав інтелектуальної власності. Небезпеку такого нововведення в інтерв’ю ZN.UA пояснила заступниця голови Архітектурної Палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій.

«Якщо об'єкт будується за бюджетні кошти, обов'язковою умовою законопроєкта № 5655 є повна передача майнових прав інтелектуальної власності замовникові. Школи, дитсадки, лікарні, дороги… Це об'єкти важливої соціальної інфраструктури, і це все — бюджетні гроші. За них в усьому світі будуються кращі проєкти. У мене нині в роботі кілька будов: школи, дитсадок, Центр надання адміністративних послуг, головний офіс Національної служби здоров'я України. І чотири з шести об'єктів, на яких ми зараз здійснюємо авторський нагляд нашою невеликою компанією, — бюджет», – розповіла Кирій.

За її словами, основний ризик передачі майнових прав інтелектуальної власності бюджетному замовникові полягає у тому, щоб  «дах не впав на голову».

Архітектор наводить приклад зі своєї практики.

«Назву це абстрактним прикладом. Припустімо, будується об'єкт. Підрядник, який домовився з замовником (місцевою владою), приходить і пропонує мені хабар за відмову від авторських прав: «Ти нам заважаєш будувати те, що ми хочемо». Ну, а точніше — красти бюджетні гроші. Звісно, я цю людину посилаю подалі. Та вони однак починають будувати те, що хочуть… На етапі будівництва йде боротьба за здешевлення всього — підвіконь, болтів, плінтусів... забудовник хоче вкластися, умовно, в половину кошторису, щоб різницю покласти до кишені. Звідси все: дешеві матеріали, ризики, відсутність гарантій безпеки… », – додала заступниця голови Архітектурної палати НСАУ.

Говорячи про свій об’єкт, Кирій зазначила, що там виявилася змонтована аварійна конструкція: було зменшено перетин елементів перекриття. І коли прийшли експерти обстежити перекриття, то написали у висновку, що збудована конструкція — аварійна. НСАУ писали в журналі авторського нагляду, що об'єкт побудований не за проєктом. Але технагляд і замовник підписали відповідні акти. Аварійну конструкцію прийняв замовник.

«Однак їм трапилася така «чокнута» Аня, яка строчить листи, сперечається й не бере хабарів. А тепер уявіть, що в замовника апріорі є майнові права інтелектуальної власності. Що й пропонує законопроєкт №5655. Тож замовник/чиновник відразу каже: «Аню, щось ти заважаєш нам тирити гроші. Ми тебе звільняємо і беремо іншого архітектора, лояльнішого». Все», – заявила Кирій.

Водночас за її словами, вже давньою історією є те, що до архітекторів приходять і кладуть на стіл конверт з хабарем. Однак, при цьому з архітекторів ніхто не знімає відповідальності.

«Але дивіться, я будую, наприклад, дитячий садок. Це бюджетні гроші. Туди йдуть діти — мої й ваші. Якщо архітектор заробляє на відкатах від будівельних матеріалів, то він перетворюється на магазин продажу будматеріалів. Тоді як він повинен прийняти краще рішення для замовника, а відтак — для споживача, який купить квартиру чи прийде в клас? Однак ця тотальна «культура відкатів» важко викорінюється. При цьому — увага: з архітектора ніхто не знімає відповідальності. Її не можна зняти. Однак відповідальність розмивають. Наприклад, я зробила першу стадію проєкту, підписала, завантажила в електронний реєстр, а далі — мене звільнили й найняли іншого архітектора. І хтось уже зовсім інший виготовляє робочу документацію. Може місяць працювати один архітектор, потім — другий, п'ятий, десятий… Хто з них яке рішення прийме і що на якому етапі підпише — велике питання», – заявила заступниця голови Архітектурної палати НСАУ.

У контексті «Великого будівництва» — дуже цікава історія. На законних підставах прибрати тих, хто не бере й не роздає відкатів, аби не плуталися під ногами.

З Анною Кирій поспілкувалася редакторка відділу політики ZN.UA Інна Ведернікова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Господарем в місті має бути громада, а не забудовник — заступниця голови Архітектурної Палати НСАУ