Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков вважає,що законопроєкт про деолігахізацію потребує правок, зокрема, у частині органу, відповідального за формування «реєстру олігархів».
У нинішньому варіанті проєкту закону цим питанням займається Рада національної безпеки і оборони. На думку спікера, це створює конфлікт інтересів, оскільки представники бізнесу контактують із членами РНБО, тож можуть впливати на формування списку. Тому відповідне рішення повинні приймати не ті самі представники влади, з якими може контактувати бізнес.
«На мою думку, це повинна бути незалежна комісія, яка може (і відповідні правки я теж подавав) діяти при НАЗК. Вона формується на конкурсній основі, є незалежною, є громадською, може, не буде потребувати додаткових коштів, організаційний процес буде забезпечуватись НАЗК, і це зніме будь-які питання – а чому той потрапив, а той не потрапив до переліку олігархів», - зазначив він в етері програми «Велика деолігархізація» на телеканалі «Україна».
Водночас спікер ВР підтримує ініціативу щодо декларування держслужбовцями зустрічей із «представниками великого бізнесу»: «Вважаю, що це нормально, правильно, і цю ініціативу я підтримую. Але і тут все повинно бути прозоро, щоб ніхто не міг дорікати представникам влади, що вони щось прописали під себе».
З огляду на це, Разумков вважає за потрібне розширити перелік осіб, які повинні декларувати такі зустрічі (з боку держави). За словами спікера, це потрібно зробити, тому що зустрічі можуть організовуватись через посередників, яких важко було б включити до переліку осіб, які повинні декларувати такі контакти.
«Якщо ми запускаємо цей механізм, він має працювати сьогодні, завтра, коли ми є у владі, або коли нас немає. Навіть якщо ми говоримо про цей законопроєкт, то його дія розповсюджується на 10 років. І сьогодні президентом є Зеленський, але через деякий час буде інший президент. І завжди мають бути відповідні запобіжники, які не дозволять використовувати цей потужний механізм проти інтересів нашої держави», - підсумував він.
Сам Разумков є членом РНБО, однак від самого початку реєстрації у Раді критикує президентський законопроєкт за можливий конфлікт інтересів в органу, який займатиметься формуванням «реєстру олігархів».
Нагадаємо, 1 липня Верховна Рада 275 голосами «за» ухвалила за основу президентський законопроєкт №5599 «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Примітно, що голоси за президентську ініціативу дали пов’язані із олігархом Ігорем Коломойським «Довіра» і «За майбутнє» (по 18 голосів).
Проєкт закону містить грубі порушення, зокрема, наділяє президента та РНБО не передбаченими Конституцією України повноваженнями, свідчить висновок Головного науково-експертного управління Апарату ВР. Спікер парламенту Дмитро Разумков наголошував на тому, що проєкт закону потребує доопрацювання.
ZN.UA пильно стежить за перебігом деолігархізації і першим інформує читачів про ключові події на цьому напрямку. Аби глибше розібратися у темі, радимо прочитати наступні статті:
- Які двері збирається відімкнути Зеленський і на які скарби претендує, читайте у статті Інни Ведернікової «Помста карабасам. Рада в першому читанні прийняла закон про олігархів».
- Якою ЗеКоманда бачить реформу Антимонопольного комітету – ключового інструменту боротьби із олігархами, читайте у статті Юлії Самаєвої «Деолігархізація та демонополізація все. Розходимось».
- Якими будуть наступні маневри на деолігархічному фронті, читайте у статті Олександра Лємєнова«Законопроєкт «Про олігархів»: чи не стане увертюра фінальним акордом?».
- Як законопроєкт відкриває олігархам і підсанкційним особам шлях до укрупнення імперій в обхід АМКУ, читайте у статті Олени Поканєвич «Антимонопольна реформа в інтересах великого бізнесу, або Специфічний погляд «слуг» на боротьбу з олігархами».
- Яких змін потребує цей законопроєкт, читайте у статті Євгенія Редзюка «Деолігархізація України — місія можлива?».
- Як усе починалося, читайте у статті Юлії Самаєвої «Законопроєкт «Про олігархів»: основні положення vs головні очікування».