Радник Держдепартаменту США спростовує тиск на Україну у питанні «Північного потоку-2»

Радник Державного департаменту США Дерек Шолле спростував інформацію, викладену у матеріалі Politico. Журналісти із посиланням на власні джерела повідомили, що адміністрація США закликала Україну утриматися від критики майбутньої угоди  Вашингтона і Берліна щодо «Північного потоку-2».

Зараз Шолле перебуває з візитом у Києві, однією з тем переговорів є саме російський газопровід. «Радіо Свобода» запитало в нього, чи дійсно Вашингтон тисне на Україну в цьому питанні.

«Ні. Україна – демократична країна, в неї є свій голос. Ми прагнемо близького і конструктивного партнерства з нашими українськими друзями. Такого, в якому ми відстоювали б наші спільні інтереси та цінності», - відповів радник Держдепартаменту.

Журналісти також запитали в Шолле, чи відповідає дійсності інформація, викладена в статті The Wall Street Journal – що США та Німеччина погодили перелік заходів із підтримки України на тлі фінальної стадії будівництва «Північного потоку-2».

«Ми дійсно обговорювали з нашими німецькими колегами питання енергетичної безпеки України. Важливою є реальна і значна практична допомога Україні. Я поки не можу говорити про конкретику. Але це буде істотна підтримка її енергетичного сектору, яка гарантувала б енергетичну безпеку, ефективність та незалежність» – зазначив він.

Напередодні агентство Reuters повідомило, що США та Німеччина наблизилися до врегулювання розбіжностей щодо будівництва газопроводу «Північний потік-2», яким російський газ постачатиметься до Європи. Про це журналістам розповіли джерела в Білому домі.

Домовленість, про яку має бути оголошено найближчими днями, дозволить уникнути запровадження американських санкцій проти компанії-оператора газопроводу Nord Stream 2 AG і її керівництва. Директором компанії є Матіас Варніг. Оператор відповідає за будівництво «Північного потоку-2» і на 100% належить російському «Газпрому». 

Як повідомляє видання Bloomberg з посиланням на наявний у редакції текст угоди, для Росії передбачені нові санкції, якщо вона спробує використовувати «Північний потік-2» як інструмент шантажу і тиску. Якщо ж після його закінчення РФ спробує посилити агресію в бік України, передбачаються й інші заходи на міжнародному рівні. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Палата представників США проти угоди щодо "Північного потоку-2": "Коли Німеччина і Росія змовляються, за це розплачуються жителі Європи"

США, з одного боку, виступають проти завершення будівництва і введення в експлуатацію газопроводу, оскільки він може збільшити залежність Європи від російських енергоресурсів та негативно вплинути на транзитні спроможності України. А з іншого адміністрація президента Джо Байдена зацікавлена у налагодженні відносин між Вашингтоном і Берліном.

Зі свого боку Україна наполягає на тому, що умовою запуску газопроводу мають бути деоккупація українських територій і енергобезпека України. У Києві російський проєкт пов’язують із ризиками загострення в Донбасі та посиленням економічного тиску з боку Росії через позбавлення нашої країни доходів від транзиту газу.

Минулого тижня президент України Володимир Зеленський вирушив до Берліна, щоб особисто переконати канцлерку Ангелу Меркель, президента Франка-Вальтера Штайнмаєра, а також найбільш імовірного нового канцлера – лідера ХДС Арміна Лашета змінити позицію Німеччини щодо «Північного потоку-2». А коли не переконати, то бодай отримати для країни економічні компенсації та гарантії безпеки. Чи вдалося це йому, читайте у статті Володимира Кравченка «Меркель не повернула назад «Північний потік»» у ZN.UA.