Рада ухвалила закон про національний спротив

Верховна Рада ухвалила закон №5557 “Про основи національного спротиву”. Документ у другому читанні підтримали 313 депутатів.

Документ передбачає залучення широких верств населення України до захисту своєї країни. 

Закон визначає, що національний спротив – це комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

Також документ визначає поняття територіальна оборона – система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.

Згідно із законом, рух опору – це система воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України.

Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву. Метою національного спротиву закон визначає підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.

Завданням територіальної оборони визначено:

• своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в її межах угруповання військ (сил) або/чи угруповання об'єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройній агресії проти України;
• участь у посиленні охорони та захисті державного кордону;
• участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
• участь у підготовці громадян України до національного спротиву;
• участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління;
• участь в охороні та обороні важливих об'єктів і комунікацій, інших критично важливих об'єктів інфраструктури, визначених урядом, та об’єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення;
• забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;
• участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій;
• участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах.
• участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;
• участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;
• участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника).

Завданням руху опору є:

• формування осередків руху опору та набуття ними відповідних спроможностей;
• перешкоджання діям військ (сил) агресора (противника);
• участь у проведенні спеціальних (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) операцій;
• участь у підготовці громадян України до руху опору.

Завданням підготовки громадян до національного спротиву є: 

• сприяння набуттю громадянами України готовності та здатності виконання конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;
• військово-патріотичне виховання громадян України;
• підготовка населення до умов життєдіяльності в районах ведення (воєнних) бойових дій.

Передбачається, що територіальна оборона складатиметься з військової, цивільної та військово-цивільної складових. 

До військової складової входитимуть органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони ЗСУ, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони. 

Цивільна складова територіальної оборони включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони.

Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.

При цьому добровольчі формування територіальних громад зможуть використовувати власну мисливську зброю.

Відповідно до закону, сили територіальної оборони діятимуть поза районами, де ведуться військові (бойові) дії. Однак, якщо головнокомандувач ЗСУ прийме відповідне рішення, то їх можна залучати до виконання завдань за межами своєї зони.

Головними в організації, підготовці, підтримці та виконанні завдань опору повинні стати Сили спеціальних операцій (ССО) ВСУ, а керівництво рухом опору буде здійснювати командувач ССО.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Розвідка Міноборони: в Донбас прибули куратори з командування ВС РФ

Для забезпечення функціонування сил територіальної оборони Верховна Рада збільшила чисельність ЗСУ на 11 тисяч осіб. За відповідний закон проголосували понад 300 народних депутатів.