Рада ухвалила закон про відновлення роботи ВККС

Верховна Рада ухвалила закон №3711-д “Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”. Документ підтримали 293 народні депутати.

Фракції голосували так:

• "Слуга народу" - 217 "за"
• ОПЗЖ - 0 "за"
• "Європейська солідарність" - 22 "за"
• "Батьківщина" - 0 "за"
• "Голос" - 15 "за"
• "За майбутнє" - 13 "за"
• "Довіра" - 19 "за"
• позафракційні - 7 "за"

Згідно із законопроєктом, Вища кваліфікаційна комісія суддів має складатися з шістнадцяти членів. Вісім із них пропонується призначити з числа суддів або суддів у відставці. Документ передбачає, що ВККС вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше одинадцяти членів. 

Народні депутати підтримали правку №453, яка відповідає рекомендаціям Венеційської комісії. Згідно з нею перший склад Конкурсної комісії з питань доброчесності розпочинає роботу за умови призначення щонайменше чотирьох її членів. З них двоє будуть запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, які останні п’ять років надають Україні технічну допомогу у сфері судової реформи або запобігання й протидії корупції. 

Загалом же Комісія з питань доброчесності складатиметься з шести осіб. З них троє будуть суддями або суддями у відставці, запропонованими Радою суддів, ще троє будуть міжнародними експертами. 

Рішення першого складу вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосують не менше чотирьох її членів, включно із запропонованими міжнародними та іноземними організаціями. У разі однакової кількості голосів "за" і "проти" голоси трьох членів Конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними.  

Також згідно з  поправкою, для підтримки діяльності першого складу Конкурсної комісії та роботи її членів, можна залучати додаткових експертів та фахівців, запропонованих на її запит міжнародними та іноземними організаціями. Фінансуватимуть діяльність таких експертів та фахівців відповідні міжнародні та іноземні організації. Такі експерти та фахівці отримають доступ до всіх документів та інформації, пов’язаної із проведенням конкурсу  на посаду члена ВККС. 

Водночас парламент відхилив правку №197. У ній йшлося про те, що співбесіди з відібраними кандидатами, визначення переліку кандидатів, які відповідають критерію доброчесності та найбільше відповідають критерію професійної компетентності відбувалися б із розрахунку один кандидат на кожну вакантну посаду члена ВККС. 

Проєкт закону визначає, що членом ВККС може бути громадянин України, який:  

• володіє державною мовою; 
• має вищу юридичну освіту; 
• стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років;  
• відповідає критеріям доброчесності, професійної компетентності; 
• за своїми моральними якостями здатний виконувати повноваження члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. 

Членів оновленої ВККС обиратимуть у два етапи. Спочатку перевірятимуть їх на доброчесність, а тоді відбуватиметься перевірка на компетентність. Останню проводитиме Вища рада правосуддя.

Конкурсна комісія спочатку обиратиме претендентів за результатами розгляду їх документів. А потім під час співбесід комісія визначатиме, хто з обраних кандидатів найбільше відповідатиме критерію доброчесності, з розрахунку не менше двох кандидатів на кожну вакансію.

Перед такими співбесідами секретаріат ВРП повинен провести спецперевірку кандидатів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Слуги народу" підтримають ключову роль міжнародних експертів у формуванні ВККС і ВРП

У жовтні минулого року Венеціанська комісія затвердила звіт щодо законопроєкту та деяких інших законів, яким визначено важливі аспекти діяльності Верховного суду та органів судового врядування. Загалом, Венеціанка підтримала необхідність швидкого запуску ВККС, але зазначила, що проєкт №3711 треба суттєво доопрацювати.

Натомість члени комітету з питань правової політики звели нанівець роль міжнародних експертів у відборі членів ВККС. Зокрема, парламентарії передали всю владу нереформованій Вищій раді правосуддя. У такому вигляді 3 березня 2021 року депутати й ухвалили законопроєкт у першому читанні. При цьому “Слузі народу” не вистачило власних голосів для прийняття законопроєкту. Голова “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін зазначив, що при підготовці законопроєкту парламентський комітет проігнорував всі зауваження Венеціанської комісії, а також рекомендації Європейського Союзу та USAID.

Водночас в інтерв'ю ZN.UA глава правового комітету Ради Андрій Костін заявив про те, що у фракції “Слуга народу” як ніколи налаштовані на те, щоб запустити Вищу кваліфікаційну комісію суддів і оновити склад Вищої ради правосуддя. Ба більше, за його словами, “слуги” підтримають ключову роль міжнародних експертів у формуванні ВККС і ВРП.

Детальніше про причини блокування судової реформи, внутрішню фронду і найближчі ключові голосування в парламенті читайте в інтерв’ю з Андрієм Костіним, з яким поспілкувалася Інна Ведернікова.