Рада Європи опублікувала аудит систем правосуддя європейських країн

Комісія Ради Європи з ефективності правосуддя (CEPEJ) у четвер, 22 жовтня, опублікувала восьмий звіт «Європейські судові системи – Звіт про оцінку CEPEJ – Цикл оцінки 2020 року (дані за 2018 рік)». Цей дворічний звіт висвітлює  тенденції щодо судових систем на європейському рівні та за його межами.

Він містить кількісно оцінені та проаналізовані дані про функціонування судових систем 45 європейських держав, зокрема Україну та 3 держав-спостерігачів (Марокко, Ізраїль та Казахстан), що дозволяє виміряти ефективність та якість для кожної з них.

Вперше звіт про оцінку CEPEJ містить профілі країн, які також дозволяють читачеві розташувати свою країну щодо інших європейських країн. Дані, що зберігаються для кожного «профілю країни», стосуються, загалом, людських та фінансових ресурсів, заробітної плати суддів та прокурорів, якісної інформації про їх набір та просування по службі, використання інформаційних технологій у судових системах. А також розроблені комісією показники ефективності, зокрема, показники щодо тривалості розгляду судових справ та  дані про навантаження прокурорів та суддів і існування процедур медіації.

Динамічна загальнодоступна база даних CEPEJ-STAT завершує звіт, представляючи всі кількісні та якісні дані, зібрані CEPEJ з 2010 року, та надаючи різні інформаційні панелі, які дозволяють, зокрема, застосувати порівняльні підходи між декількома країнами.

У презентації доповіді узагальнено основні тенденції, що спостерігаються в циклі оцінки 2020 року, на основі даних 2018 року. Фактично цей звіт є аудитом систем правосуддя (суд, прокуратура, адвокатура) країн, які є членами Ради Європи з можливістю порівняльного виміру.

За два роки 32 країни збільшили свій бюджет, призначений для судів. Найбільше зростання бюджетних асигнувань на суди спостерігалося в Україні (+ 83%, + 105% у національній валюті), йдеться у повідомленні Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Зокрема, Україна у рамках судової реформи інвестувала переважно у збільшення заробітної плати суддів та працівників суду, поліпшення умов доступності до правосуддя, технічне оснащення та оновлення будівель судів.

Крім того, Україна увійшла до трійки лідерів із комп’ютеризації. Порівняно з 2016 роком у 2018 році показник реалізованого бюджету України в цій сфері становив +138%. Порівняно з 2014 роком значні інвестиції в комп’ютеризацію  здійснили Сербія (+ 551%), Україна (+476%), Грузія (+187%), Угорщина (+153%) та Швеція (+ 111%).

Серед країн, які збільшили інвестиції в навчання та освіту, є Велика Британія – Англія та Уельс (+396%), Азербайджан (+ 51%), Італія (+48%), Словенія (+48%), Україна (+37%), Ірландія (+22%).

Країнами, що мали найбільший приріст реалізованого бюджету, виділеного на виплату заробітних плат у судах, стали Румунія (+74%), Україна (+45%), Угорщина (+31%) та Молдова (+ 32%).

Реалізований бюджет на безоплатну правову допомогу збільшився у 25 державах-членах Ради Європи, державних суб’єктах і одній державі-спостерігачі. Наймасштабніше збільшення зафіксовано в Україні (+135% у євро та +163% у національній валюті). Це пояснюється зростанням щогодинної оплати праці адвокатів та збільшенням кількості справ, у яких надано правову допомогу.

Водночас експерти CEPEJ звернули увагу на значний відтік суддів із судової системи України – близько 30%. Попри це, за кількістю та темпами розгляду справ результати роботи судів у 2018 році загалом тримаються середніх показників у Європі, а в деяких випадках навіть є вищими європейської медіани. 

Також у звіті відображені загальні європейські тренди: 

• у 2018 році 65% бюджетів країн у сфері юстиції в середньому розподілено на суди, 24% – на органи прокуратури та 11% – на безоплатну правову допомогу; бідніші країни витрачають пропорційно більше на органи прокуратури, багатші більше інвестують у безоплатну правову допомогу;
• стабільність кількості професійних суддів (у середньому у Європі – 21 суддя, а в Україні – 13 суддів на 100 тисяч жителів) зі значними контрастами між державами, що може бути пояснено різницею в способах організації їх правових систем (залученням до правосуддя «не професійних» суддів – осіб, що не є суддями за посадою в розумінні українського законодавства, або професійних суддів, які засідають лише зрідка);
• цифрові технології стали невід’ємною частиною надання судових послуг. 

Суди другої інстанції у країнах Європи видаються найбільш ефективними відповідно до результатів цього дослідження. Система кримінального правосуддя є найефективнішою у всіх трьох інстанціях. Менш ефективними є суди першої інстанції та суди адміністративної спеціалізації.

Реформи, проведені в низці країн, вплинули на ефективність роботи їх систем правосуддя. У судах та прокуратурах процес фемінізації триває, проте жінки досі відчувають складнощі в контексті зайняття керівних посад – професія адвоката залишається переважно чоловічою.

Спостерігається збільшення кількості адвокатів із суттєвими відмінностями між державами – у середньому 164 адвокати на 100 тисяч жителів (в Україні – 108 адвокатів на 100 тисяч жителів).

Європейську комісію з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) засновано 18 вересня 2002 року відповідно до Резолюції (2002) 12 Комітету Міністрів Ради Європи. До складу CEPEJ входять 47 держав-членів Ради Європи. Метою роботи комісії є підвищення ефективності роботи органів правосуддя в контексті впровадження стандартів та рекомендацій РЄ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Судова реформа Зеленського загрожує стабільності і незалежності системи – Венеціанська комісія

Нагадаємо, 11 березня Конституційний суд заблокував судову реформу Зеленського.

Президентська ініціатива передбачала скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100 осіб, розпуск чинного складу и повторний набір ВС України, підпорядкування Вищої кваліфікаційної комісії суддів нереформованій Віщій раді правосуддя и розпуск комісії зі скороченням кількості її членів із 16 до 12.

Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №1008 у жовтні 2019 року, а 4 листопада Зеленський підписав закон.

І депутати, и гарант проігнорували заяви західних послів и генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчінович-Бурич, які жорстко розкритикували окремі положення законопроєкту як такі, що загрожують стабільності и незалежності судової системи.

Рада Європи висловила готовність допомогти Україні в реформуванні судової системи.