Коли російське військове керівництво оголосило, що вони виводять війська з Херсона, у залі не вистачало однієї людини – президента Владіміра Путіна. У той час як міністр оборони Сєргєй Шойгу та генерал Сєргєй Суровікін, головнокомандувач Росії в Україні, декламували причини відступу перед камерами, Путін відвідував неврологічну лікарню в Москві, спостерігаючи, як лікар виконує операцію на мозку. Пізніше того ж дня він виступив на іншому заході, але не згадав про відступ із Херсона – найбільш принизливий відхід Росії в Україні. У наступні дні він публічно не коментував це.
Путін мовчить в той момент, коли Росія стикається з дедалі більшими невдачами протягом майже дев’яти місяців вторгнення. Схоже, російський лідер делегував повідомлення поганих новин іншим – таку тактику він використовував під час пандемії коронавірусу. Про це йдеться у публікації Associated Press.
Херсон був єдиною регіональною столицею, яку московські війська захопили в Україні. Росія ще на початку вторгнення окупувала місто та околиці, ключові ворота до Кримського півострова. На початку цього року Москва незаконно анексувала Херсонську область разом із трьома іншими українськими областями. У вересні Путін особисто провів помпезну церемонію, проголосивши, що «люди, які живуть у Луганську та Донецьку, Херсоні та Запоріжжі, стають нашими громадянами назавжди». Однак трохи більше ніж через місяць триколірні прапори Росії спустили над урядовими будівлями в Херсоні, замінивши їх на синьо-жовті прапори України.
Російські військові повідомили про відхід з Херсона та прилеглих районів до східного берега Дніпра 11 листопада. Відтоді Путін у жодному публічному виступі не згадував про відступ.
«Путін продовжує жити за старою логікою: це не війна, це спецоперація, основні рішення приймаються вузьким колом «професіоналів», а президент тримається на відстані», – пише політологиня Тетяна Станова в нещодавньому коментарі.
Путін, який колись, за чутками, особисто керував військовою кампанією в Україні та віддавав накази генералам на полі бою, цього тижня, здається, був зосереджений на всьому, крім війни. Він обговорював процедури банкрутства та проблеми автомобільної промисловості з урядовцями, спілкувався з губернатором Сибіру про збільшення інвестицій у регіони, мав телефонні розмови зі світовими лідерами та зустрічався з новим президентом Російської академії наук. У вівторок він провів відеонараду щодо меморіалів Другої світової війни. Це був день, коли він мав виступити на саміті G20 в Індонезії, але він не тільки вирішив не брати участь, але навіть не приєднався до нього за допомогою відеоконференції та не надіслав заздалегідь записану промову.
Мітинг пам’яті Другої світової війни став єдиним за останні дні, на якому згадали українські міста, але не Херсон. Після зустрічі Путін підписав укази про присвоєння окупованим містам Мелітополь і Маріуполь звання «місто бойової слави», а Луганську – «місто трудової заслуги».
Незалежний політолог Дмитро Орєшкін пояснив мовчання Путіна тим, що він побудував політичну систему, схожу на Радянський Союз, у якій лідер – або «вождь», термін, який використовується для опису Йосипа Сталіна – за визначенням не здатний робити помилки.
«Система Путіна і Путіна... побудована таким чином, що всі поразки звинувачують когось іншого: ворогів, зрадників, удар ножем у спину, глобальну русофобію – що завгодно, – сказав Орєшкін. – Тож якщо він десь загубив, то, по-перше, це неправда, а по-друге – це був не він».
Деякі прихильники Путіна поставили під сумнів таке дистанціювання від того, що навіть прокремлівські кола вважали критичним розвитком війни.
«Для Путіна телефонні розмови з лідерами Вірменії та Центральноафриканської Республіки під час відступу з Херсона викликали більше занепокоєння, ніж сама трагедія Херсона, – написав у Facebook прокремлівський політолог Сєргєй Марков. – Спочатку я навіть не повірив новинам, настільки це було неймовірно», – додав Марков, описуючи поведінку Путіна як «демонстрацію повного відходу».
Інші намагалися надати відступу позитивний ефект і втягнути в нього Путіна. Прокремлівський телеведучий Дмітрій Кисельов у своїй головній програмі новин сказав, що логіка виведення з Херсона полягала в тому, щоб «врятувати людей».
Аналітик Орєшкін сказав, що для російських «яструбів» – гучних прихильників Кремля, які закликали до рішучих бойових дій і не були в захваті від відступу Херсона – регулярні ракетні удари по енергосистемі України. Він вважає, що такі атаки не завдають великої шкоди українській армії та мало що змінюють на полі бою.
«Але потрібно створювати образ переможного “вождя”. Тому треба проводити якісь страйки і голосно про них кричати. Це те, що вони зараз роблять, на мій погляд», – сказав він.