Президент України шкодує через рішення сейму Польщі щодо Волинської трагедії

Президент України Петро Порошенко шкодує у зв'язку з прийняттям польським Сеймом постанови про визнання геноцидом вбивства поляків на Волині і прогнозує подальші політичні спекуляції.

"Жалкую про рішення польського Сейму. Знаю, багато хто захоче використовувати його для політичних спекуляцій", - написав він на сторінці в Facebook в п'ятницю.

Глава Української держави закликає Польщу до взаємного прощення і продовження роботи над спільною оцінкою трагічних подій.

"Повинні повернутися до заповіді Іоанна Павла II - вибачаємо і просимо вибачення. Тільки спільними кроками можемо прийти до християнського примирення і єднання. Тільки разом зможемо з'ясувати всі факти трагічних сторінок спільної історії", - зазначив президент.

Порошенко вірить, що Україна і Польща продовжать рухатися саме по цьому шляху".

pic.twitter.com/QVtgJuN25s

- Петро Порошенко (@poroshenko) 22 липня 2016 р.

У свою чергу посол України в Польщі Андрій Дещиця вважає, що за рішенням польського Сейму настане період взаємних звинувачень і заяв. Він допускає, що українські політики і парламентарії "будуть доводити, що був геноцид українців з боку поляків".

"Мабуть, нас чекає період взаємних звинувачень і заяв. І дай нам Боже усім мудрості, щоб це залишилося тільки в площині політичних дебатів", - написав посол України в Польщі.

Дещиця підкреслив, що сьогодні і українцям, і полякам варто по-християнськи вшанувати пам'ять загиблих.

Директор Інституту національної пам'яті України Володимир В'ятрович у свою чергу назвав ухвалу польського Сейму по Волині "не історичним рішенням, а історичним непорозумінням", яке стало "закономірним" результатом "небажання розібратися з важкою історією і зростанням антиукраїнської істерії в Польщі".

"Насправді воно не має нічого спільного з вшануванням пам'яті загиблих, а є тільки інструменталізацією конфлікту минулого для отримання політичних дивідендів сьогодні... Сумно, що польському політикуму не вистачило розумних і відважних (жодного проти, 10 утрималися), здатних зупинити нікому не потрібні політичні суперечки навколо минулого, відбуваються на тлі наростання військової загрози зі Сходу", - написав він.

Він зазначив, що постанова Сейму значною мірою перекреслює попередні напрацювання польсько-українського діалогу, "але це не означає, що від цього він стає менш потрібним".

"Мені не соромно за українців у цій дискусії. І суспільні, і політичні діячі працювали практично в унісон для того, щоб пам'ять про минулий конфлікт не стала джерелом нового. Запропонована формула "прощаємо і просимо прощення" - насправді єдино можливий формат загоєння ран минулого. Але на цей раз простягнута українцями рука зависла у повітрі", - зазначив В'ятрович.

Нагадаємо, що найбільш резонансною подією польсько-українського протистояння у Другій світовій війні була Волинська трагедія (або, як кажуть поляки, Волинська різанина) - обопільні етнічні чистки, які їх вчинили Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова (АК) за участю польських батальйонів шуцманшафта і радянських партизан.

У червні глави церков, колишні президенти України та відомі державні і громадські діячі, інтелектуали направили звернення до суспільства і державного керівництва Польщі із закликом утриматися від порожніх політичних заяв з приводу минулого, які можуть використовувати треті сили для загострення польсько-українських відносин.

Замість окремих національних актів, вони запропонували повернутися до традиції спільних двосторонніх державних відозв і разом встановити єдиний День пам'яті жертв польсько-українського конфлікту під час і після Другої світової війни.

Детальніше про політику національної пам'яті в Польщі та Україні, законопроекти, що стосуються Волинської трагедії та можливі наслідки їх прийняття читайте в статті Володимира Кравченка "Тіні загиблих предків" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".