Представницьким органом Кримської автономії є Кримська Рада, склад якої, як і до анексії пропонується лишити у кількості 100 депутатів. За пропозицією робочої групи, до складу Кримської Ради входить 34 представники кримськотатарського народу як корінного народу в Україні.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Валентина Самар. За її словами, обирати їх будуть у національних багатомандатному чи одномандатних округах. Ніякого делегування кандидатів у депутати від Курултаю чи Меджлісу кримськотатарського народу до парламенту Криму не буде, бо норма про прямі вибори зберігається для всього складу Ради.
"Виникає запитання: як пояснити квоту в парламенті Криму "не менше третини", хоча реальна частка кримських татар у населенні Кримського півострова не перевищує 15%? Сучасна демографічна ситуація в Криму стала можливою внаслідок тривалої репресивної політики російських колонізаторських режимів відносно його корінного населення. Радянський режим при цьому вирізнився неприхованим здійсненням кримінальних злочинів масового характеру, а саме: голодомору у 1921–1923 роках, депортації 1944 року, утриманням народу в режимі спеціальної комендатури у місцях заслання в Сибіру і Центральній Азії з 1944-го по 1956 рік. Унаслідок цих злочинних дій, визнаних Українською державою геноцидом кримськотатарського народу, частка корінного народу в населенні Криму впала з 35,5%, за результатами останнього дорадянського перепису, до поточних 12–15%. Якщо представницька квота просто відобразить існуючу демографічну ситуацію, по суті, це буде згодою не поновлювати прав, порушених унаслідок злочину, та згодою із результатами завданої шкоди", - пояснює позицію співавторів проекту радник глави Меджлісу кримськотатарського народу Арсен Жумаділов.
Детальніше про зміни у Конституції щодо статусу АР Крим читайте в матеріалі Валентини Самар "Конституційні пагони корінного народу" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".