Речник Кремля Дмитро Пєсков вважає, що при силовому сценарії на сході України може повторитися трагедія Сребрениці, де підтримувані Росією сербські формування влаштували боснійським мусульманам геноцид. Ця трагедія стала найбільшим масовим вбивством в Європі з часів Другої світової.
"Україна перетворюється в нестабільний, вибухонебезпечний регіон. Країна, яка має у своїх кордонів такий регіон, вживає заходів необхідні для власної безпеки. Українська сторона не відкидає можливість бойових дій. У разі початку таких дій і початку людської катастрофи, жодна країна світу не залишиться в стороні, в тому числі та Росія", - сказав Пєсков російським державним агентствам.
Боснійське місто Сребрениця, оголошене СБ ООН у квітні 1993 року «зоною безпеки», взяла армія боснійських сербів влітку 1995 року. Міжнародний трибунал щодо Югославії встановив, що було вбито до 8 тисяч дорослих чоловіків з-поміж боснійських мусульман. Розслідування встановило, що вбивства вчинили солдати Армії Республіки Сербської під командуванням генерала Ратко Младича. Він переховувався від правосуддя, а ФСБ Росії знала про його місцеперебування, однак приховувала цю інформацію.
Перед цим МЗС Росії пригрозило Україні "незворотними наслідками" вступу в НАТО. Так речник МЗС РФ Марія Захарова заявила про те, що вступ України в НАТО призвів би до масштабної ескалації на сході країни.
Після того як напередодні президент РФ Володимир Путін поговорив телефоном з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель про нарощування російських військ біля кордонів України, заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак почав погрожувати Україні "початком кінця" якщо почнуться бойові дії в Донецькій та Луганській областях, частина яких окупують підконтрольні Кремлю угруповання "ДНР" і "ЛНР".
Під час розмови Меркель закликала Путіна до деескалації на сході України. Пресслужба Кремля змовчала про це, подаючи свій пресреліз про телефонну розмову Меркель з Путіним. Кремль традиційно переклав відповідальність за окупацію частини Донецької та Луганської областей на Україну. З аналогічною заявою напередодні виступило російське МЗС. Кремль знову закликав Київ до «налагодження прямого діалогу з Донецьком і Луганськом» й «правового оформлення особливого статусу Донбасу».
Ситуація на сході України погіршилася наприкінці минулого місяця. 26 березня бойовики прицільно обстріляли позиції ЗСУ під Шумами, що на Донеччині, четверо українських військових загинули, ще двоє дістали поранення. Окупанти стріляли саперам у спину, провокуючи вогонь по водонасосній станції, що забезпечує водою мешканців тимчасово окупованих і підконтрольних Україні територій.
На думку Арестовича, нове загострення пов’язано з трьома причинами: навчаннями НАТО, новою холодною війною між США та Росією, а також прагненням Кремля домогтися поступок на нормандському саміті.
Ескалацію в Донбасі засудили західні партнери України, Німеччина і Франція закликали «обидві сторони до стриманості та негайної деескалації».
Детальніше про те, як Київ хоче домогтися від НАТО виконання рішення Бухарестського саміту та чи вдасться Україні отримати хоча б План дій щодо членства, читайте в статті Володимира Кравченка "Обіцяного тринадцять (?) років чекають".