Новосад не підтримала пропозиції Угорщини щодо мови навчання нацменшин

Міністерка освіти і науки Ганна Новосад не погодилася з двома пропозиціями міністра зовнішньої економіки й закордонних справ Угорщини Петера Сіярто щодо мови навчання на Закарпатті. Про це повідомляє пресслужба МОН.

Вказується, що угорський міністр запропонував прирівняти угорську мову до мови корінного народу, а також збільшити кількість годин на вивчення української мови, але не за рахунок інших предметів, а за рахунок збільшення годин на предмет "Українська мова".

Новосад зазначила, що Україна не може змусити навчатись дітей впродовж сімох днів на тиждень. Саме до такого результату, на її думку, може призвести ініціатива щодо збільшення кількості годин на вивчення української.

"Зараз ми маємо закон "Про повну загальну середню освіту", який, з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, виписав збалансовану систему, за якою поступово відбувається збільшення відсотку предметів, що викладаються українською. Які предмети вивчати державною - рішення школи. Це оптимальний варіант", - додала очільница МОН.

Щодо визнання угорської меншини корінним народом України, то, на переконання Новосад, це політичне питання, яке зараз не варто порушувати.

"Корінні народи у нас чітко визначені в законодавстві. Потрібно розуміти, що зміна переліку країн порушить основні закладені принципи. Корінними народами наразі розглядаються ті, що не мають іншої держави, окрім України, яка відстоює розвиток їхньої культурної і мовної спадщини. Угорська мова під цей принцип не підпадає", - відзначила вона.

За словами міністерки, основним лейтмотивом цієї зустрічі стало закриття політичної дискусії щодо мовного питання для шкіл з мовою навчання нацменшин і зосередження на роботі з вчителями та методистами.

Сіярто під час зустрічі, зокрема, повідомив, що Угорщина готова підтримати проєкт із удосконалення стандарту вивчення української мови як державної, а також підтримати розробку методик для викладання української мови для меншини.

Зі свого боку Новосад зазначила, що Україна виконала усі рекомендації Венеціанської комісії й надалі – системний діалог із освітянами. У лютому фахівці МОН у Закарпатті зустрічатимуться з освітянами для обговорення положень проєкту Державного стандарту про базову освіту.

Нагадаємо, що Рада прийняла у другому читанні і в цілому законопроєкт №0901 "Про повну загальну середню освіту". Передбачено, що особи, які належать до нацменшин України, мови яких не є офіційними мовами ЄС, отримують у державних, комунальних чи корпоративних установах освіти базову і профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80% річного обсягу навчального часу.

Діти, які належать до нацменшин і їхньою рідною мовою є офіційна мова ЄС, навчаються державною мовою в обсязі не менше 20% річного обсягу навчального часу. При цьому з п'ятого класу цей обсяг щорічно збільшується. А профільну середню освіту такі учні отримують державною мовою в обсязі не менше 60% річного обсягу навчального часу.

Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба вважає, що ухвалений закон допоможе вирішити проблеми між Україною та Угорщиною.

Як відомо, Угорщина незадоволена українськими законами про освіту та мову й звинувачує Україну у нібито недотриманні прав нацменшин. При цьому Будапешт блокує зусилля України щодо взаємодії з НАТО, що неодноразово засуджував Захід.

Докладніше про україно-угорський конфлікт читайте в матеріалі Володимира Кравченка "Ілюзія добросусідства".