"Звільнення однієї людини не може бути знаком того, що пошук справедливості буде припинено, що не продовжуватимуться зусилля, щоб чітко назвати винних", - сказав на сьогоднішньому брифінгу у Берліні офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт.
Політик також закликав сконцентруватися на українських бранцях Кремля, які завдяки обміну повернулися додому. На думку Зайберта, це дає певну надію на позитивний імпульс для інших заходів у межах Мінських угод, пише "Тиждень".
Водночас назвати дату наступної зустрічі у "нормандському форматі" Зайберт не зміг.
Ексначальника протиповітряної оборони "Слов'янської бригади "ДНР" Володимира Цемаха вивезли з окупованої території українські спецслужби. Йому інкримінують ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу (створення терористичної групи чи терористичної організації).
5 вересня Київський апеляційний суд звільнив бойовика з-під варти під особисте зобов'язання, того ж дня його було включено до списку обміну утримуваними особами. Прокуратура Нідерландів і 40 депутатів Європейського парламенту просили Україну не обмінювати Цемаха на українських в'язнів Кремля.
7 вересня відбувся обмін утримуваними особами між Україною і Росією у форматі "35 на 35". РФ повернула до України 24 полонених моряків і 11 політв'язнів: Романа Сущенка, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Володимира Балуха, Станіслава Клиха, Миколу Карпюка, Олексія Сизоновича, Павла Гриба, Едема Бекірова, Євгена Панова й Артура Панова.
Серед тих, кого Україна передала РФ, є як росіяни, так і громадяни України, засуджені за державну зраду, участь у терористичних організаціях і інші злочини. 11 з них були помилувані президентом, 19 – звільнені з-під варти напередодні обміну, двоє вже перебували на волі, один був переданий росіянам раніше. Перед видачею нідерландські слідчі допитали ключового фігуранта справи MH17 Цемаха.
Докладніше читайте в спецтемі DT.UA "Повернення бранців Кремля додому", а також у матеріалі Володимира Кравченка "За будь-яку ціну?".
Нагадаємо, 19 червня слідча група назвала імена чотирьох осіб, причетних до катастрофи літака Boeing 777 рейсу MH17: росіяни Сергій Дубінський ("Хмурий"), Олег Пулатов ("Гюрза"), Ігор Гіркін ("Стрєлков") і українець Леонід Харченко ("Кріт"). Судовий процес у справі може розпочатися вже навесні наступного року.
СБУ оголосила підозру фігурантам справи у скоєнні злочину - "терористичного акту, що призвів до загибелі людини".
17 липня 2014 року над містом Шахтарськ Донецької області з екранів радарів зник "Боїнг-777", що належав "Малайзійським авіалініям" і здійснював рейс МН17 за маршрутом Амстердам – Куала-Лумпур. У катастрофі загинули екіпаж і пасажири літака – усі 298 осіб, зокрема 80 дітей.
Майже через чотири роки, у травні 2018-го, Міжнародна слідча група (JIT) на пресконференції у Гаазі продемонструвала уламки ракети, якою збили літак. Комплекс "Бук", з якого було випущено ракету, належав 53-й зенітній ракетній бригаді ППО, що базується в російському Курську.
Наступного дня Австралія та Нідерланди офіційно оголосили, що саме Росія несе відповідальність за знищення малайзійського "Боїнгу". Європейська Рада також закликала РФ взяти на себе відповідальність та повністю сприяти всім спробам встановити істину, справедливість і провину конкретних осіб у цьому злочині.
Проте РФ досі заперечує свою причетність до трагедії.