Стефанчук може очолити Конституційний Суд – джерела ZN.UA не виключають таку можливість

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук може очолити Конституційний Суд України, який з літа 2022 року, після відсторонення з посади Олександра Тупицького, не має очільника, а установою керує в.о. голови Сергій Головатий. Такий сценарій не виключають джерела ZN.UA.

Як стверджують джерела ZN.UA у Конституційному суді, «тема пересунення Стефанчука з Верховної Ради до Конституційного суду активно обговорювалась восени. Що він піде по квоті президента. Про це чули й від директора Інституту держави і права [Олександра] Скрипнюка. Його, до речі, включили у президентську комісію по відбору кандидатів на посаду судді КС».

Але кілька народних депутатів з фракції «Слуга народу», наближених до діяльності Конституційного Суду, це ZN.UA не підтверджували.

«29 травня звільняється вакансія судді КС від президента – 70 років* Сергію Головатому. Тому виключати можливість переходу діючого спікера у КС не варто. Гадаю, Стефанчуку це було б цікаво. Принаймні, так кажуть наближені до нього колеги», – поділилося з ZN.UA джерело.

* Повноваження судді КСУ припиняються у разі досягнення ним віку 70 років.

Про такий сценарій переходу Стефанчука з Верховної Ради до Конституційного Суду повідомив також «Главком».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

НАЗК склало протокол про адмінпорушення стосовно в.о. голови Конституційного Суду Сергія Головатого

Згідно з Конституцією України, голову Конституційного суду обирають судді КСУ шляхом таємного голосування на один трирічний строк. Для того, щоб претендувати на посаду судді КСУ, необхідно бути громадянином України, володіти державною мовою, на день призначення досягти 40 років, мати вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 15 років, «мати високі моральні якості та бути правником із визнаним рівнем компетентності».

Наукові ступені та вчені звання Стефанчука:

кандидат юридичних наук (2000 рік);
доцент (2003–2019 роки);
доктор юридичних наук (2008 рік);
професор (з 2008 року);
член-кореспондент Національної академії правових наук України (з 2009 року);
дійсний член (академік) Національної академії правових наук України (з 2020 року).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Герой України Ігор Герасименко: «Керівником секретаріату Конституційного суду не може бути особа, причетна до сепаратиських дій»

Нагадаємо, 29 лютого президент Володимир Зеленський дав старт процедурі відбору суддів до Конституційного Суду по квоті президента.

Раніше ZN.UA повідомляло, що Офіс президента підготував текст звернення до Конституційного Суду щодо легітимності перебування Володимира Зеленського на посаді президента України, з огляду, що цієї весни спливає термін його каденції. Однак, в ОПУ досі не визначилися, що робити зі зверненням, адже бояться не отримати потрібного рішення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У «Слузі народу» заявили, що не звертатимуться у КСУ щодо подальшої легітимності Зеленського

В публічній площині вже пів року усі, окрім влади, намагаються пояснити, що з повноваженнями президента буде після п’ятого року перебування на посаді. Але Конституція України хоч і містить правові прогалини, закріплює принцип інституційної безперервності влади.

Чому влада не звертається до Конституційного суду за тлумаченням норм законів, щоб унеможливити будь-які інсинуації тих, хто разом із Росією готовий розгойдувати державний човен? Чому легітимність влади – це не лише вибори, а в першу чергу довіра, прозорість, комунікація тощо? Відповіді дає кандидат політичних наук й старший науковий співробітник ІПіЕНД ім. І. Кураса НАН України Ірина Овчар у статті «Конституційна весна: що означає легітимність інституту президента» на ZN.UA.

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК

Не можна виключати перехід Стефанчука з Верховної Ради до Конституційного Суду – джерела ZN.UA