НАЗК поставило під сумнів статус Містобудівної палати, яку хоче створити влада 

За результатами розгляду законопроєкту №5655 про реформу містобудування Національне агентство з питань запобігання корупції виявило корупціогенні фактори, про що йдеться у відповідному висновку. Такі фактори зумовлюють потребу в доопрацюванні документу для гарантування прозорої системи містобудівного контролю і державного містобудівного нагляду, а також реалізації реформи державного регулювання у сфері містобудівної діяльності шляхом зниження корупційних ризиків.

Зокрема, у висновку йдеться про те, що юридична невизначеність статусу Містобудівної палати суперечить ключовим підходам в організації та діяльності центральних органів виконавчої влади. Це також унеможливлює застосування до її членів превентивних антикорупційних механізмів та обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Своєю чергою НАЗК порекомендувало: 

• доопрацювати модель функціонування Містобудівної палати та визначити її правовий статус, розглянувши можливість її функціонування як апеляційного органу нагляду; 
• розглянути можливість забезпечення інституційності нагляду профільним центральним органом виконавчої влади; 
• доповнити документ змінами до Закону України «Про запобігання корупції» в частині застосування антикорупційних обмежень до членів Містобудівної палати з унесенням відповідних винятків щодо застосування до них ст. 25 (обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності) та ст. 36 Закону (запобігання конфлікту інтересів);  
• розглянути можливість конкурсного порядку добору членів Містобудівної палати. 

Також серед зазначених НАЗК корупційних ризиків законопроєкту: 

• безоплатність роботи у Містобудівній палаті та відсутність ефективних механізмів відповідальності, що послаблює інституційну спроможність органу; 
• дискреційні повноваження посадових осіб при розгляді питання щодо призначення позапланової перевірки у поєднанні з невизначеною природою застосування формато-логічного контролю розгляду звернень про порушення, вчинених суб’єктом містобудування; 
• невизначеність процедури та строків реалізації рішень про демонтаж (знесення) об’єктів самочинного будівництва; 
• підвищення ролі містобудівних умов та обмежень з одночасним зниженням контролю за дотриманням вимог законодавства при їх наданні, зокрема під час класифікації об’єкта будівництва як самочинного. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Сьогодні ДАБІ офіційно ліквідована, але наостанок структура встигла видати сотні «сірих» дозволів на будівництво

ZN.UA неодноразово вказувало на проблеми законопроєкту №5655 у своїх публікаціях. Зокрема, Георгій Могильний у статті «Автономна Будівельна Республіка. Факти без міфів» пише, що запропонована владою реформа в містобудуванні — це не лібералізація, а декларація про утворення такої собі Автономної Будівельної Республіки, узгодженої з її бенефіціарами. Водночас заступниця голови профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк у статті «Реформа містобудування. Правда і міфи» пояснила, як реально зробити будівельний ринок прозорим, а покупця — захищеним.

Про реформу ДАБІ, відповідальність місцевої влади і захист покупця в інтерв’ю ZN.UA розповів міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. Своєю чергою заступницею голови Архітектурної Палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій в інтерв’ю пояснила, як і навіщо під виглядом знищення корупції в ДАБІ її передають в інші руки. З Чернишовим та Кирій поспілкувалася редакторка відділу політики ZN.UA Інна Ведернікова.