МЗС чекає від Ради гідної відповіді на рішення польського Сейму про Волинську трагедію

Українські парламентарії повинні адекватним чином відповісти на рішення Сейму Польщі про визнання Волинської трагедії геноцидом поляків, скоєних українськими націоналістами, заявив заступник міністра закордонних справ україни Вадим Пристайко.

"Я очікую, що наші депутати, в першу чергу, повинні відреагувати на цю заяву своїх польських колег", – цитує "Укрінформ" заяву Пристайка, зроблене ним після засідання Кабміну.

За його словами, реакція Кабінету міністрів з даного питання раніше вже була доведена до польського уряду.

"Ми, безумовно, дуже шкодуємо з приводу цього рішення. Ми говорили нашим польським колегам, уряду Польщі, що це дуже складне питання, дуже багато загинуло в свій час і українців, і поляків, потрібно було більше часу, щоб наші історики могли розібратися", - підкреслив він.

Нагадаємо, 22 липня нижня палата польського парламенту (Сейму) затвердила постанову про вшанування пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі посполитої в період Другої світової війни. У затвердженому документі наголошується, що організований і масовий характер вбивств поляків, здійснених українськими націоналістами на Волині і Сході Польщі, мав ознаки етнічної чистки і геноциду.

Президент України Петро Порошенко у зв'язку з цим заявив, що шкодує у зв'язку з прийняттям польським Сеймом постанови про визнання геноцидом вбивства поляків на Волині і прогнозує подальші політичні спекуляції.

У свою чергу посол України в Польщі Андрій Дещиця вважає, що за рішенням польського Сейму настане період взаємних звинувачень і заяв. Він допускає, що українські політики і парламентарії "будуть доводити, що був геноцид українців з боку поляків".

Нагадаємо, що найбільш резонансною подією польсько-українського протистояння у Другій світовій війні була Волинська трагедія (або, як кажуть поляки, Волинська різанина) - обопільні етнічні чистки, які їх вчинили Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова (АК) за участю польських батальйонів шуцманшафта і радянських партизан.

У червні глави церков, колишні президенти України та відомі державні і громадські діячі, інтелектуали направили звернення до суспільства і державного керівництва Польщі із закликом утриматися від порожніх політичних заяв з приводу минулого, які можуть використовувати треті сили для загострення польсько-українських відносин.

Замість окремих національних актів, вони запропонували повернутися до традиції спільних двосторонніх державних відозв і разом встановити єдиний День пам'яті жертв польсько-українського конфлікту під час і після Другої світової війни.

Детальніше про політику національної пам'яті в Польщі та Україні, законопроекти, що стосуються Волинської трагедії та можливі наслідки їх прийняття читайте в статті Володимира Кравченка "Тіні загиблих предків" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".