Москва: головне — подолати страх

…Із Лужкового мосту відкривалася вражаюча панорама Болотної площі. Десятки тисяч людей у єдиному пориві кричали: «Ура Інтернету!». Неподалік від спуску з мосту стояв юнак і енергійно розтираючи замерзлі руки тримав під ліктем плакат «Я не вірю Чурову! Я вірю Гауссу!». Під написом було виведено акуратний графік.

- Скажіть, Тіно, от ви сказали, що голосували за «Единую Россию». А вас не лякає сама неминучість президентства Володимира Путіна?, - запитав у пані Канделакі кореспондент DT.UA.

- А чому мене це має лякати? Подивіться навколо - адже прийшла креативна молодь. Але вона виросла за Путіна!

- Це правда, але вона прийшла зокрема й тому, що не має вибору: їй пропонують Путіна назавжди.

- І що? Я вам раджу, почитати щоденник Михайла Дмитровича (Прохорова. - Прим. ред.). Ви пам’ятаєте, що він там говорить?

Напередодні російський олігарх, який опинився біля узбіччя політичного життя й обвинуватив у цьому першого заступника керівника адміністрації президента Владислава Суркова, у своєму ЖЖ написав, що «подобається це комусь чи ні, але Путін поки що єдиний, хто хоча б якось управляє цією неефективною державною машиною».

- І що? Він тепер навічно? - перепитав кореспондент DT.UA.

- Ну якщо навіть Прохоров про це так говорить, отже це так. А що буде далі, я не знаю… Я наприклад сама вірю в Прохорова, може, він виросте.

Протестувальники, які вийшли на вулиці, вважали інакше. Площа дружно підхоплювала гасла «Путин - лыжи - Магадан!» і «Смерть Царю!». Кричали всі, незалежно від політичного забарвлення.

Ті, хто поступово прибував, збивалися в групки й колонами відкочувалися в напрямку до Великого Москворецького мосту, а там - повз Кремлівські стіни на Болотну площу.

Площу Революції не захотів залишати тільки Едуард Лимонов. До Карла Маркса вже перестали прибувати люди, а професійний революціонер продовжував викрикувати гасла й заклики піти на Кремль. На зауваження поліцейських прихильники Лимонова відповідали, що не підуть, поки їх не забере ОМОН. Але ОМОН так і не прийшов, нацболів не зачепили, а сам Едуард Лимонов покинув площу з криками: «У меня украли революцию!»

Уздовж усього маршруту у два ряди вишикувалася поліція. У першому ряду - ближче до мітингувальників - співробітники у звичайному екіпіруванні, часто - дівчата, деякі навіть без гумових кийків. «Чеченські полки», про які гучно заявляла напередодні в «інтернетах» Бажена Ринська, виявилися вигадкою.

Спини першому ряду прикривали бійці в повному обмундируванні. Перше, що впадало в око, - шоломи, підвішені на грудях. Відкриті обличчя поліцейських і мляві погляди убік юрби геть-чисто стирали з пам’яті кадри брутальних затримань на Чистих прудах.

Біля початку Москворецького мосту колоною стояли зв’язківці в камуфляжній формі й з нагрудними радіорелейними станціями. Мобільний зв’язок на площі працював з перебоями. Чи то її спеціально глушили, чи то мережі не витримували безлічі телефонів і планшетників, які передавали картинку з мітингу прямо в Facebook або на Youtube.

Відповідна реакція виявилася рівно такою ж. Нинішня площа в Росії не готова визнати за Володимиром Путіним жодних досягнень. Критична маса обурення досягла рівня, коли будь-які дії наперед призначеного президента сприйматимуть як спробу залишитися при владі, а не піти назустріч вимогам протестувальників.

Сам Володимир Путін усе ще залишає собі шляхи для відходу. Головний сигнал, який нині подає його оточення полягає в тому, що минулі вибори насправді програв не Путін, а глава «Единой России» Дмитро Медведєв. Першого ж дня після подій на Чистих прудах, прес-секретар прем’єр-міністра відкрито заявив, що Путін і партія - не одне ціле. І зрештою, тінь Володимира Чурова - голови ЦВК - має впасти не на Володимира Путіна, а на голову партії, що прагне влади, - Дмитра Медведєва.

Тим часом, сам Дмитро Медведєв продовжує гру в тандем. Наступного дня після акцій на Болотній площі, президент написав у своїй сторінці в Facebook таке: «Я не згоден ані з гаслами, ані з заявами, що пролунали на мітингах. Проте, мною було дане доручення перевірити всі повідомлення з виборчих дільниць, що стосуються дотримання законодавства про вибори». На що в одному з перших постів йому прямо й відповіли: «Дмитре Анатолійовичу! Ліпше мати 50 мільйонів друзів в Facebook, ніж одного друга в Кремлі».

Усі фото: Мустафа Найєм, спеціально для DT.UA.