Кулеба перед зустріччю з Сійярто: "Ми не будемо вносити зміни в закон про середню освіту"

Глава українського Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба сьогодні на Закарпатті зустрінеться з міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Перед зустріччю Кулеба заявив про те, що Україна не буде вносити зміни в закон "Про загальну середню освіту" в частині навчання для національних меншин.

"Безумовно, я вже неодноразово підкреслював, що закон України "Про загальну середню освіту" в частині навчання для національних меншин ми міняти не будемо. Ми вже виконали всі рекомендації Венеціанської комісії", - заявив Кулеба у відеозверненні, опублікованому в Facebook.

При цьому він зазначив, що необхідно говорити з партнерами про імплементацію законодавства і про те, яким чином будуть "запобігати негативним явищам, які виникли з угорської сторони в 2017 році, після прийняття цього закону".

"Ви знаєте мою позицію: я вважаю, що будь-яка національна меншина - це досягнення України, це перевага України. І я щасливий тим, що у нас є румуни, угорці, поляки, словаки, інші представники національних меншин, які збагачують наше суспільство. Все, що ми хочемо - це щоб вони зберігали свою ідентичність, але при цьому були інтегровані в українське суспільство і відчували себе його невід'ємною частиною. А для цього, серед іншого, треба знати українську мову", - заявив глава українського МЗС.

Також, за словами Кулеби, під час візиту до Закарпатської області Сійярто передасть Україні гуманітарну допомогу для боротьби з коронавірусом. Йдеться про передачу апаратів для штучної вентиляції легенів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Сійярто наполягає на збереженні Берегівського району на Закарпатті

Нагадаємо, Закон "Про освіту" вступив чинності 28 вересня 2017 року. Згідно зі ст. 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну і початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти починатимуть навчатися державною мовою, а мова національної меншини вивчатиметься як окрема дисципліна. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то нею можливе викладання однієї або декількох дисциплін.

Зазначимо, що в минулому році Верховна Рада також прийняла закон "Про повну загальну середню освіту". Згідно з документом, особи, що належать до нацменшин України, мови яких не є офіційними мовами ЄС, отримуватимуть в державних, комунальних чи корпоративних установах освіти базову і профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80% річного обсягу навчального часу.

Діти, що належать до нацменшин і рідною мовою яких є офіційна мова ЄС, навчаються державною мовою в обсязі не менше 20% річного обсягу навчального часу. При цьому з п'ятого класу цей обсяг щорічно збільшується. А профільне середню освіту такі учні отримують державною мовою в обсязі не менше 60% річного обсягу навчального часу.

При цьому Угорщина послідовно блокує євроінтеграційні прагнення України через освітній закон, прийнятий в 2017 році. Згідно з новим законом, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська.

У свою чергу заступник міністра закордонних справ Василь Бондар в липні заявив, що заяви посла Угорщини в Україні Іштвана Ійдярто про те, що Будапешт зберігатиме вето на засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів, поки не побачить прогресу української сторони в забезпеченні прав меншин, порушує досягнуті домовленості глав Міністерств закордонних справ.

У світі традиційної дипломатії велике значення надають символам і знакам. Їх з надлишком і в будь-якій інтерпретації можна побачити в поїздці в Будапешт глави українського МЗС Дмитра Кулеби, яке він зробив, щоб зустрітися з угорським колегою Петером Сійярто. Детальніше про це читайте в матеріалі Володимира Кравченка "Знаки уваги" для ZN.UA.