КСУ своїм рішенням дозволив Раді затверджувати зміни до Конституції на будь-якій сесії

Конституційний суд України оприлюднив своє рішення щодо офіційного тлумачення положень статті 155 Конституції України, що стосуються процедури внесення змін до Конституції.

КСУ дає зрозуміти, що Верховна Рада може самостійно встановити в Регламенті, на який сесії може відбутися голосування за остаточне затвердження змін в Основний закон - наступного за рахунком після тієї, на якій ці зміни були попередньо схвалені, або на будь-який з наступних сесій.

У січні 2016 року 51 народний депутат (переважно з фракції "Блоку Петра Порошенко") звернувся до КС з проханням розтлумачити положення статті 155 Конституції закону.

Дана стаття встановлює, що "законопроект про внесення змін до Конституції України (...) попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менше ніж дві третини від конституційного складу Верховної Ради".

Народні обранці попросили КС внести ясність: чи означають слова "наступна" і "чергова" безпосередньо наступну за номером сесію після тієї, на якій законопроект був попередньо схвалений, чи будь-які інші наступні сесії.

КСУ своїм рішенням констатує, що "Верховна Рада України може передбачити в Регламенті Верховної Ради можливість прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України як закону на більш пізній черговій сесії Верховної Ради з дотриманням положень, закріплених розділом 13 (Внесення змін до Конституції України) Основного закону України".

"Таким чином, положеннями статті 155 Конституції України щодо прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України на наступній черговій сесії Верховної Ради України передбачений зважений підхід до розгляду і ухвалення цього законопроекту як закону", - йдеться в рішенні КС України від 15 березня, оприлюдненому в п'ятницю, 18 березня.

zn

За словами джерела DT.UA, суть рішення Конституційного суду зводиться до наступного:
- терміни "наступна" і "чергова" не означають чергову за номером сесію Верховної Ради, що слідує за тією, на якій законопроект про внесення змін до Конституції був попередньо схвалений;
- "наступною" та "черговою" можна вважати будь-яку сесію ВР, що відбулася пізніше.

За твердженням нашого джерела, в рішенні не вказані тимчасові обмеження щодо строків остаточного внесення конституційних змін. Це фактично дозволяє розглядати конституційні законопроекти кілька років і навіть парламентами різних скликань. На думку джерела DT.UA, подібне рішення, по суті, легалізує процедуру внесення конституційних змін, не передбачену самою Конституцією.

За припущенням джерела, тривалий розгляд даного питання був пов'язаний з тим, що довгий час не вдавалося знайти в КС необхідну кількість суддів, готових проголосувати за таке рішення. Як вже писало DT.UA, таке трактування конституційної норми про наступну чергову сесію Верховної Ради, - на користь Банкової. Оскільки воно дозволяє владі скільки завгодно відтягувати остаточне голосування за конституційні зміни, що стосуються "особливостей місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", уникаючи при цьому формальних звинувачень в ігноруванні мінських угод.

Нагадаємо, 30 січня в силу вступив процедурний закон Ради за термінами внесення змін до Конституції. Зміни в регламент були проголосовані Верховною Радою вранці 28 січня, а вже зпустя чотири години Порошенко підписав цей закон.

Закон, зокрема, дозволяє відстрочити голосування за "особливий статус" Донбасу. Зміни доповнюють регламент наступною нормою: "Якщо законопроект про внесення змін до Конституції... був попередньо схвалений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього затвердження, то такий законопроект розглядається Верховною Радою наступної за нею чергової сесії".

Таким чином Верховна Рада зможе продовжити прийняття в цілому змін до Конституції щодо децентралізації (і "особливого статусу" Донбасу) до кінця наступної сесії, яка закінчиться в липні 2016 року.