Кравчук в інтерв’ю Соколовій поділився думками щодо деокупації Донбасу

Голова української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук розповів, яким бачить майбутнє Донбасу, що може змусити Росію забрати звідти свої війська, і чи вичерпано ресурси Мінського формату.

«Я не можу сьогодні сказати відверто, що нам не потрібен Донбас. Нам потрібні люди Донбасу», - наголосив він у розмові із журналісткою Яніною Соколовою.

Кравчук вважає, змінити ставлення жителів тимчасово окупованих території до України можна. Для цього потрібні вільна економічна зона (ВЕЗ), інвестиції у відновлення зруйнованого війною регіону, та зміни у мовному питанні, аби «не дратувати російськомовне населення».

Зазначимо, ідея створення ВЕЗ у Донбасі як драйверу відновлення Донеччини та Луганщини лунає не вперше. Однак, на думку експертів, така ініціатива не призведе до розбудови регіону, а перетворить його на «чорну діру», де квітнутиме контрабанда.

Втім, аби говорити про реінтеграцію та відновлення регіону, спочатку треба, щоб Росія забрала звідти своїх військових і техніку, а Україна – відновила контроль над ділянкою кордону у понад 400 км. Зробити це без тиску на агресора не вдасться, переконаний очільник делегації України у ТКГ.

«Це можна розв’язати в один спосіб – застосувавши форми й методи, які вживає в переносному розумінні цього слова сама Росія. РФ за всю свою історію воює майже 150 років, так там сформувалася стратегія, еліта війни й іншого сценарію вона просто не знає», - каже Кравчук.

За його словами, в російської сторони навіть є поняття «примус до миру», тобто, вони не говорять про досягнення миру через дискусії, а тільки шляхом застосування сили. Нині РФ про перемовини забулася, вона їх майже й не знала, додає Леонід Кравчук.

«Тиском, крім військового, – ось у такий спосіб можна Росію змусити зупинитися», - наголошує голова української делегації. Під тиском Кравчук має на увазі розширення санкцій та відключення агресора від міжнародної платіжної системи SWIFT.

На думку Кравчука, переговори у Мінську не можуть бути шляхом до мирного врегулювання війни в Донбасі (власне, із самого початку ТКГ мала суто консультативну функцію з впровадження у життя рішень нормандських самітів – ред.), але альтернативи цьому майданчику поки що немає.

«Світ, коли розпочиналася агресія, подивився на Україну як на жертву. І це був початок походу проти нашої країни, треба було якось зупинити агресора. І ось ця ТКГ, з помилками, без бачення перспективи й кроків (…) все ж таки стала перепоною для широкої агресії», - зазначив Кравчук.

На його думку, якщо українська делегація вийде з переговорів у тристоронньому форматі, Україну можуть звинуватити у тому, що вона нібито розвалила процес, який ще має перспективу.

«Я відчуваю це і в Офісі (президента України – ред.), вони постійно аналізують і відверто заявляють, що сподівань великих на Мінський формат немає. Але ми маємо поки що терпіти, щоб зрозуміти остаточно і щоб світ переконався, що Україна не стала причиною розвалу того, що було зроблено сім років тому», - підсумував Леонід  Кравчук.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Стратегія економічного розвитку Донбасу почне працювати з наступного року – Мінреінтеграції

Нагадаємо, у березні  голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна спільно з Німеччиною і Францією розробила план відновлення миру в Донбасі. Ідея полягала у тому, щоб розбити «Комплексу заходів з виконання мінських угод» на 11 кластерів і передати їх ТКГ для розробки «дорожньої карти» врегулювання конфлікту.

Під час передвиборної кампанії Володимир Зеленський, обіцяв витратити на переговори щодо мирного врегулювання в Донбасі максимум рік, після чого змінити формат і стратегію, аби досягнути результату. Зараз значущих результатів як не було, так і немає. То чи не час міняти формат і стратегію? Розмірковує Тетяна Силіна у статті «Подорож з Парижа до Берліна із зупинкою в Мінську завдовжки рік» у ZN.UA.