РосЗМІ описали суть німецько-французького мирного плану по Донбасу і пропозиції України і Росії до нього

Російське видання «Комерсант» опублікувало матеріал, у якому стверджує, що ознайомилося з німецько-французьким проєктом мирного врегулювання в Донбасі "Ключові кластери по реалізації мінських угод", про існування якого раніше заявляв голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

До того ж видання публікує і пропозиції української і російської сторін до проєкту цього мирного плану.

Як зазначається в матеріалі, ідея Франції та Німеччини полягає в тому, щоб узгодити послідовність дій сторін по реалізації «Комплексу заходів з виконання мінських угод» і потім передати кластери в Тристоронню контактну групу у вигляді рекомендацій для розробки там «дорожньої карти». Планується, що вона стане фінальним мирним планом врегулювання конфлікту відповідно до Мінських угод.

Видання ознайомилося з трьома проєктами кластерів: українським проєктом від 19 січня, оновленим проєктом Франції та Німеччини від 8 лютого і російськими поправками до франко-німецького проєкту від 16 лютого.

Франко-німецький проєкт містить 11 кластерів.

У кластері А сім пунктів: повне припинення вогню, розмінування, відведення важкого озброєння, розведення сил на нових ділянках лінії зіткнення, відкриття додаткових пунктів пропуску, звільнення і обмін затриманими, безпечний і надійний доступ спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ по всій Україні.

У кластері В чотири пункти. «Формула Штайнмайера», яка визначає механізм введення в дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, включається в українське законодавство. Потім керівники країн «нормандської четвірки» схвалюють «дорожню карту», а Київ погодить з так званими «ДНР» і «ЛНР» в контактній групі всі правові акти, які будуть стосуватися цих частин Донбасу.

Останній пункт кластера передбачає проведення конституційної реформи в Україні, яка передбачає децентралізацію та ухвалення законів про особливий статус ОРДЛО, про місцеві вибори, про амністію і про особливу економічну зону.

Кластер C передбачає «початок виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з ОРДЛО» і «початок роззброєння всіх незаконних угруповань в ОРДЛО, за винятком народної міліції».

Кластер D включає в себе вступ в силу конституційної реформи, також в Україні тимчасово починають діяти закони про місцеві вибори в ОРДЛО і особливій економічній зоні там.

Кластер Е описує завершення виведення іноземних формувань і процесу роззброєння. У ньому йдеться про те, що безпека в ОРДЛО повинні підтримувати спільні патрулі української поліції та місцевої народної міліції - за участю і посередництвом СММ ОБСЄ. Там же йдеться про розширення за рахунок ОБСЄ міжнародної присутності вздовж кордону України.

Кластер F передбачає безстроковий вступ в силу закону про місцеві вибори, який, згідно з мінськими угодами, повинен враховувати особливості ОРДЛО.

Кластер G передбачає, що в Донбасі проводяться місцеві вибори, і в день їх проведення набирає чинності закон України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО».

Кластер H передбачає, що Україна починає відновлювати повний контроль над своїм кордоном - тією його ділянкою, яку Київ з 2014 року не контролює через бойові дії.

Потім, зазначено в кластері I, тимчасово набуває чинності закон про амністію, під який повинні потрапити учасники подій в Донбасі.

Після цього, згідно з кластеру J, завершується відновлення Україною контролю над кордоном.

У фінальному кластері К йдеться, що конституційна реформа і закони про особливий статус ОРДЛО, амністію і особливу економічну зону наберуть чинності на постійній основі в тому випадку, якщо вибори місцевої влади на цих територіях «в цілому пройшли відповідно до стандартів ОБСЄ».

У супровідному листі радники президента Франції і канцлера Німеччини Еммануель Бонн і Ян Хеккер наголосили, що цей документ лише основа, яку належить розширити компромісними пропозиціями.

Український і російський проєкти, засновані на цьому документі, детальніші та істотно відрізняються один від одного, стверджує «Комерсант». Зокрема, українська сторона запропонувала затвердити свої пропозиції в цілому, в той час як російська сторона наполягає на постатейному і письмовому узгодженні кожного блоку.

В українській і російській версіях є й інші відмінності. Росія дотримується ритму, зафіксованого в «Комплексі заходів щодо виконання мінських угод». Україна використовує в преамбулі формулювання, що «дії і заходи, що суперечать мінським угодам, не повинні включатися».

У кластері про повне і остаточне припинення вогню Росія акцентує увагу на гарантії режиму «тиші». Так, в цьому кластері вказується на необхідність «прозорого і надійного механізму» верифікації (відсутності) порушень зазначеного режиму "за допомогою спільного центру з контролю і координації". У другому пункті цього кластера Москва запропонувала зафіксувати «усунення верифікованих порушень лінії відведення, допущених Україною та/або ОРДЛО». З верифікації режиму припинення починається п. 3 «Комплексу заходів з виконання мінських угод», зазначило видання. Водночас в українській версії цього кластера йдеться про повне і всеосяжну припинення вогню, проте без згадки про верифікації та усунення порушень.

У політичному розділі кластера B Київ запропонував майбутню «дорожню карту» лише обговорити в ТКГ, а узгодити документ вже всередині «нормандської четвірки», після чого провести саміт за участю Німеччини, Росії, України і Франції, щоб вони затвердили фінальний мирний план.

Москва також наполягає на тому, що погодження та затвердження карти у «нормандському форматі» без участі терористів «ДНР» і «ЛНР» буде порушенням прав і повноважень регіону, передбачених мінських домовленостей і резолюцією Ради Безпеки ООН.

Позиція російської сторони полягає в тому, що рекомендації Німеччині і Франції у формі узгоджених кластерів потрібно передати в ТКГ, де українська сторона і терористи підготують «дорожню карту», яку повинні схвалити з одного боку українська влада, а з іншого - окупаційні «влади» ОРДЛО.

Крім цього в українських кластерах не зустрічається словосполучення «особливий статус», що використовується в мінських угодах стосовно ОРДЛО. Водночас в російській версії при перерахуванні спеціальних законів підкреслюється, що вони повинні забезпечити «функціонування особливого статусу на постійній основі». Москва також згадує про скасування або зміну українських законів «Про освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» та інших законів «за узгодженим з ОРДЛО переліку».

9 березня 2021 року голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна спільно з Німеччиною і Францією розробила план відновлення миру в Донбасі. РФ документ досі не схвалила. У Кремлі на цю заяву відповіли, що   нібито нічого не чули про план.

Член української делегації в ТКГ Сергій Гармаш 10 березня заявив, що розроблений план  поки не представили делегації України в Тристоронньої контактній групі.

За словами Арестовича, до кінця березня радники лідерів нормандської четвірки обговорять і презентують новий план по врегулюванню ситуації в Донбасі.