Євросоюз не обговорював і на даному етапі не буде обговорювати готовність Швеції відправити військових інструкторів в рамках навчальної місії, розповів ZN.UA високопоставлений чиновник ЄС. За його словами, рішення про відряджання інструкторів, як і у разі надання озброєнь, приймаються окремими країнами.
Нагадаємо, що минулого тижня міністр оборони Швеції Петер Хультквіст підтримав пропозицію ЄС, що надійшла з країн Балтії, про організацію навчальної місії в Україні.
"Наша солідарність з Україною завжди має бути узгодженою", - сказав Хультквіст, допустивши відправлення шведського військового контингенту в Україну.
Це може означати, що Швеція може відправити в Україну офіцерів для навчання українських військових.
Євросоюз у жовтні підтвердив, що Брюссель розглядає питання створення нової військово-навчальної місії. В Україні наразі діють дві місії Євросоюзу – Місія з прикордонної допомоги Молдові та Україні та Консультативна місія ЄС (КМЄС), яка сприятиме реформуванню сектору громадянської безпеки України. Консультативна місія працює у п'яти українських містах: Києві, Львові, Одесі, Харкові та Маріуполі.
Агресивність Росії на дипломатичному та військовому напрямках останніми тижнями суттєво зросла. Минулого місяця Росія знову почала стягувати війська та техніку до кордонів з Україною, нарощуючи угруповання, що залишилося там після весняних "навчань". Міграційна криза в Білорусі, напруженість на Балканах, стрімке зростання цін на газ у Європі – у всіх цих подіях простежується російський слід.
Думки щодо мети таких дій Кремля розходяться: одні експерти бачать у них спробу дестабілізації континенту, інші – ширму для спроби силового захоплення України.
З Вашингтона регулярно звучать слова підтримки Сполученими Штатами України та суворих попереджень Росії. Але важливі не лише меседжі та наративи, які Росія має почути, а й дії, які вона побачить після цього. Докладніше читайте у статті Тетяни Силіної "Відкрите питання: Як Америка захищатиме Україну від Путіна?" у ZN.UA.