Як змінювалися формати Конгресу місцевих та регіональних влад і які потреби це закривало

Коли Конгрес місцевих та регіональних влад було тільки започатковано, на нього покладали лише одну роль — майданчика для діалогу, де всі можуть почути всіх. Але такий формат досить швидко вичерпався й потребував жорсткішої системи, здатної ідентифікувати проблеми та спонукати до швидких рішень. Про це пише народний депутат України ІХ скликання Віталій Безгін у статті «Антикризовий майданчик децентралізації: що може вирішити конгрес місцевих і регіональних влад» на сайті ZN.UA.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Громади — оплот України. Як децентралізація дбає про перемогу

Саме тому 2023 року було започатковано регіональний формат, у якому кілька разів на місяць відбувалися засідання, присвячені проблематиці конкретної деокупованої області або території, що потерпає від активних бойових дій. Це дало можливість отримувати реальний зворотний зв’язок від громад і оперативно давати доручення щодо усунення проблем.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Децентралізація дає змогу дослухатися до жителів громад: Пенні Пріцкер про відбудову Київщини

Також це дало змогу запустити один із проєктів реальної регіональної згуртованості — ініціативу президента «Пліч-о-пліч», в межах якої 15 умовно безпечних областей було долучено до відновлення населених пунктів звільненого правобережжя Херсонщини.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Децентралізація-2023. Чому реформу треба повернути до людей

У такий спосіб було знайдено інструмент для якісного вирішення певних проблем, але це не давало змоги системніше оцінити ситуацію й почати формувати політики щодо місцевого самоврядування, які отримали відразу два нові, здавалося б, несумісні виклики:

• фізичне виживання територій під час війни;
• європейську інтеграцію, де провідне місце відведено саме регіонам.

Тому на початку вже 2024 року було ухвалено рішення щодо утворення шістьох постійних комісій при Конгресі, які було розподілено за такими актуальними напрямами:

• добре врядування;
• політика безпеки в громадах;
• політика героїв і підтримка ЗСУ;
• гуманітарна політика;
• інфраструктурна політика;
• європейська інтеграція громад і регіонів.

Нагадаємо, 1 квітня минуло 10 років від дня старту в Україні реформи децентралізації. ЄС визнав реформу однією з найуспішніших в Україні, а війна випробувала її на міцність. Громади вистояли у момент повномасштабного вторгнення, а зараз продовжують свою боротьбу за Україну. Однак її подальшу реалізацію стримує нерозуміння нинішньої влади концепції змін.