Із судової системи за час війни пішли десять відсотків працівників апарату – Князєв

Сьогодні, коли РФ розпочала проти України повномасштабну війну, через недофінансування поштової кореспонденції як для Верховного суду, так і для судів першої та другої інстанцій може зупинитися робота будь-якої судової установи. При цьому за час війни із судової системи вже пішло 10% працівників апарату, зазначив в інтерв’ю ZN.UA голова Верховного Суду Всеволод Князєв, з яким поговорила Інна Ведернікова. 

«Велике питання — фінансування судів. Ресурси виділяються дуже обмежені. А після початку війни забирають і виділені. Зрозумійте правильно: ми усвідомлюємо, що гроші на армію — це головне й першочергове завдання. Але на сьогодні повністю заблоковане фінансування поштової кореспонденції і для Верховного суду, і для судів першої та другої інстанцій, що може спричинити зупинку діяльності будь-якого суду. І цей факт ще раз доводить, як важливо впроваджувати електронний суд. І задля доступу до правосуддя, і задля економії бюджетних коштів», – зазначив Князєв.

При цьому, недофінансування стосується передусім апаратів судів. Проблема дуже гостро стояла перед війною, коли працівники масово звільнялися через мізерні зарплати.

«Насправді, порушуючи питання фінансування апарату судової системи, я чудово розумію, що під час війни важка і невдячна справа говорити про гроші. Але ще важче не говорити про наше основне завдання — зберегти державні інституції. Суд — одна із ключових. Ситуація погіршується щодня. З тієї ж Державної судової адміністрації уряд зняв 1,5 мільярда гривень, а це близько 12% річного фонду оплати праці. Треба або звільняти людей, або урізати зарплати. Основний ризик тут у тому, що в результаті судова система втратить більшість кваліфікованих фахівців апарату», – додав голова Верховного Суду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Виїзд органів влади — це дуже демотивуючий сигнал для громадян" – голова Верховного суду

За словами Князєва, сьогодні зарплата працівника апарату суду нижча, ніж касира супермаркету. При тому що це державні службовці, які мають високу кваліфікацію, складають присягу, мають певні обмеження і несуть велику відповідальність. Він зауважив, що не хотілося б остаточно втратити весь інтелектуальний потенціал. За його інформацією, близько 10% працівників апарату не готові повертатися на свої робочі місця.

«Нині всі рішення щодо цього приймає уряд. Ми зі свого боку робимо все, що можемо, розраховуючи на зустрічний рух», – зазначив Князєв.

Коментуючи тему оптимізації роботи судів, голова Верховного Суду заявив, що судовим установам в Україні не можливо черпати ресурси із судового збору. І на зарплати апарату у тому числі.

«Варто пояснити, що українські суди фінансуються в основному з бюджету й тільки частково (10%) із судового збору. Але в розвинених країнах ситуація зовсім інша. Там суди повністю фінансуються за рахунок надходжень від судового збору. Однак для того, щоб цей механізм реально запрацював у нас, треба не лише внести певні зміни до законодавства, а й суттєво підвищити ставку судового збору. Кожна людина в середньому один раз за своє життя звертається до суду. На сьогодні звернення в суд їй обходиться в середньому в 200 гривень. Що насправді дуже смішна сума, на яку потрібно завести справу, оплатити Інтернет, користування інформаційною системою, виплачувати зарплату суддям, апарату, охороні тощо», – додав Князєв.

Водночас за його словами, підвищення судового збору не має стосуватися пільгових категорій — пенсіонерів, людей з інвалідністю, самотніх матерів, звільнених із роботи й інших, які нині повністю звільнені від цього платежу або ж оплачують мінімальний.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«ОАСК, де лежить позов Януковича, розпочав роботу» - голова Верховного суду

Всеволод Князєв також заявив, що війна остаточно показала, що багато судових процедур і процесів не відповідають сучасним реаліям. В Україні необхідно оперативно створити електронний суд.