Вона закликала Будапешт вислухати аргументи Києва щодо мови викладання для нацменшин.
"Мене це надзвичайно розчаровує, тому що дивно, що наші угорські партнери не можуть бути зацікавлені, щоб українські громадяни, в тому числі угорського походження, також мали європейські перспективи", - зазначила міністр.
За словами Гриневич, Україна не планує закривати школи з мовою викладання нацменшин, а лише розширить в них викладання української мови.
"Ми цим законом (і ми можемо це довести) не порушуємо наших міжнародних зобов'язань", - підкреслила міністр.
На її думку, порушення прав нацменшин існує наразі, коли вони, отримуючи шкільну освіту в Україні, не володіють державною мовою. Внаслідок чого не можуть поступити у виші або на державну службу.
"Ми будемо проводити консультації з нашими партнерами, будемо їм доводити, як буде реалізовуватися закон, показувати навчальні плани, з якими ми хочемо йти в ці школи", - пояснила Лілія Гриневич.
На 27 вересня запланована зустріч голови МОН України з румунським колегою, а на 19 жовтня – угорським.
"Замість таких ультиматумів ми були б дуже вдячні за відкритість керівництва Угорщини почути нас, наші аргументи, ті плани, які ми хотіли б реалізувати для маленьких українців зі шкіл з мовами національних меншин", - додала вона.
Нагадаємо, раніше Болгарія, Греція, Румунія та Угорщина закликали Україну не вводити в дію положення закону про освіту щодо мови навчання. Вони виступили проти навчання в українських школах тільки державною мовою, а також звернулися до Ради Європи та ОБСЄ через цей закон.
Детальніше про мовні норми закону "Про освіту" та реакцію на цей закон деяких країн читайте в матеріалі Василя Балушка "Донбас" і "Крим" на заході України?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".