Депутати підтримали внесення змін до закону про протимінну діяльність

Верховна Рада підтримала внесення змін до закону "Про протимінну діяльність". За проголосували 273 народні депутати, проєкт закону розглядали за скороченою процедурою.

У пояснювальній записці до законопроєкт №2618 йдеться, що реалізація передбаченої законом системи протимінної діяльності в Україні гальмується через недосконалість законодавства та відсутність фінансування з держбюджету.

Однак проводити розмінування на сході, де триває відсіч збройній агресії РФ, треба. Адже від нерозірваних снарядів та мін продовжують гинути мирні мешканці, наголошується в документі.

"Основною метою внесення змін до діючого Закону України є створення придатних умов для побудови ефективної системи протимінної діяльності із спрощеною вертикаллю управління та координації у цій сфері та без необхідності витрачання додаткових коштів з Державного бюджету", - йдеться у пояснювальній записці.

Досягнути цієї мети автори законопроекту пропонують шляхом:

1) реформування існуючих інституцій (створення Центру протимінної діяльності – на існуючих фондах Міністерства оборони України, створення Центру гуманітарного розмінування – на існуючих фондах Міністерства внутрішніх справ України);

2) виключення положень закону щодо утворення Центру протимінних операцій;

3) виключення положень закону щодо утворення нових органів із повноваженнями, властивими центральним органам виконавчої влади.

Центр протимінної діяльності є органом планування, практичної організації та координації здійснення заходів протимінної діяльності. Ця бюджетна установа утворюється МОУ і утримується за рахунок та у межах затверджених бюджетних асигнувань на відповідний рік. До повноважень центру належить:

- участь у плануванні заходів протимінної діяльності і управління відповідною інформацією в межах повноважень;

- забезпечення функціонування системи управління якістю розмінування, здійснення сертифікації операторів та процесів протимінної діяльності та інспектування розмінованих територій;

- узагальнення та подання до національного органу з питань протимінної діяльності пропозицій щодо стандартизації у цій сфері, здійснення опробування та впровадження цих стандартів;

- участь у міжнародному співробітництві;

- впровадження єдиної системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, що залучаються до розмінування;

- забезпечення збору даних щодо інцидентів з вибухонебезпечними предметами серед цивільного населення, залучення експертів до їх розслідування;

- здійснення контролю стану маркування небезпечних ділянок та інформування населення про ризики, пов'язані із вибухонебезпечними предметами;

- моніторинг ризиків, пов'язаних із вибухонебезпечними предметами.

- наукове та науково-технічне забезпечення протимінної діяльності в межах повноважень.

- надання звітності до національного органу з питань протимінної діяльності;

- проведення роботи з особовим складом підрозділів ЗСУ щодо незастосування протипіхотних мін.

Центр гуманітарного розмінування відповідатиме за здійснення відповідної діяльності. Він є бюджетною установою, яка утворюється центральним органом виконавчої влади, що займається цивільним захистом населення, і утримується за рахунок та у межах затверджених бюджетних асигнувань на відповідний рік.

Його повноваження майже такі ж, як у Центру протимінної діяльності, однак без роботи із українськими військовими та моніторингу ризиків пов'язаних із вибухонебезпечними предметами. Однак зі здійсненням збору даних щодо потреб цивільного населення у сфері протимінної діяльності.

Крім того, змінами передбачається приведення окремих положень закону у відповідність з нормами чинного законодавства в частині термінології у сфері протимінної діяльності, акредитації органу з оцінки відповідності, сертифікації операторів протимінної діяльності, стандартизації у сфері протимінної діяльності, створення системи контролю якості тощо.

Нагадаємо, 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон "Про протимінну діяльність".

"Сам собою текст закону досить хороший. У нього було імплементовано міжнародні стандарти. Він передбачає створення нової координаційної структури. І це дуже добре, що на національному рівні буде така координація", - наголошував голова місії Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні в інтерв'ю ZN.UA "Алан Ешліманн: "Потрібна кришталева куля віщуна, аби зрозуміти, що тут буде через рік-два"".

Однак експерт висловлював побоювання стосовно того, як фінансуватиметься процес розмінування. А також наголошував на тому, що його імплементація, створення підзаконних актів та діючих механізмів потребують часу.

Докладніше про державну політику щодо розмінування Донбасу читайте у статті Андрія Дзюбенка та Мільєнко Вахтарича "Гуманітарне розмінування: зробити землю безпечною".