Побутує думка, що найкращим захистом інтересів інвесторів у житлову нерухомість є банки. Логістика така: під час купівлі житла на стадії будівництва укладається договір не з забудовником, а з банком, який фінансує це будівництво. Банк для майбутнього власника нерухомості в такому разі виступає ескроу-агентом. Своєю чергою, фінустанова ретельно перевіряє забудовника та контролює цільове використання виданих йому на будівництво грошей. Про це у своєму матеріалі "Реформа містобудування. Правда і міфи" для ZN.UA пише народна депутатка Олена Шуляк.
Таке страхування ризиків є обов'язковою умовою в Європі, тому й багато наших експертів вважають, що запровадження аналогічної системи є панацеєю від недобудов. Але Шуляк попереджає: попри великий плюс, який полягає у виведенні з тіні забудовників, в Україні ця система поки що працюватиме не так добре, як хотілося б.
"Адже якщо гроші покупців покладуть на такий банківський рахунок, вони будуть заморожені. За що ж будуватиме забудовник? Фінустанова видасть йому кредит під певні відсотки. Звісно, банк постійно моніторитиме будівництво і видаватиме кредит траншами, щоб убезпечити себе від ризиків, та, оскільки забудовник сплачуватиме чималі відсотки, ціна на житло для людей зросте", - пояснює депутатка.
В Україні також, на жаль, немає гарантій, що банк не збанкрутує. Недавнє дослідження НБУ, продовжує Шуляк, з’ясувало: 37% українців не довіряють банкам взагалі, і мають на те причини. Після досвіду «банкопадів» (згадаймо хоча б інвесторів «Аркади») досить багато українців не фінансуватимуть житло через банки.
А ще — в українських реаліях може статися що завгодно, відтак банкрутство може пережити й забудовник. Будівництво триває роками, за цей час змінюються ціни на будівельному ринку. Щоб реалізувати проєкт, забудовникові знадобиться значно більше коштів, і в результаті він може визнати, що збанкрутував.
Ну й насамкінець — про можливе знецінення гривні за час будівництва. Валютних ризиків ніхто не скасовував, і це загрожує банкрутством обом сторонам. Інвестор у такому випадку потерпає найбільше: ні грошей, ні квартири.
Наше видання стало майданчиком для дискусії зприводу реформи містобудівної сфери, яку презентує влада.Цього тижня парламент прийняв в першому читанні ключовізаконопроєкти № 5655 і № 5656, які на думку їх ідеологів та авторів мають зробити будівельний ринок прозорим ібезпечним для інвесторів/громадян. На розгляді в комітетіперебуває законопроєкт № 5091 про гарантування речовихправ на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені вмайбутньому.
У вже опублікованих (зокрема й критичних) текстах минеодноразово згадували народну депутатку Олену Шуляк, яка єголовою Координаційної ради з вирішення проблемних питаньу містобудуванні та одним зі стейкхолдерів заявленої реформи.
Сьогодні надаємо їй можливість позначити свою позицію у статті "Реформа містобудування. Правда і міфи".