Чотири причини, чому Президент не має підписувати законопроєкт №8003 щодо призначення директора НАБУ - StateWatch

Юридичні вади, які закладені в законопроєкті №8003 щодо обмежень для призначення директора НАБУ, можуть підірвати легітимність конкурсу та дозволять оскаржити в суді його результати. Про це у своїй статті на ZN.UA попереджає голова правління StateWatch Олександр Лємєнов.

Експерт назвав чотири причини, чому норма про неможливість обиратися на директора НАБУ особам, які перебувала за кордоном понад 21 день, що закладено в законопроєкті №8003, створить передумови для подібного сценарію.

Перша причина - такі обмеження не мають обґрунтованої мети. А отже, є дискримінаційними. Вони суперечать статті 24 Конституції України та законодавству України, в яких закріплена така ознака рівності, як недопустимість привілеїв чи обмежень. Крім того, стаття 43 Конституції встановлює, що Держава гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Друга причина - в Україні є категорії громадян, які мають законодавче право залишати територію України під час воєнного стану, на будь-який період.

Третя причина - законопроєкт встановлює заднім числом заборону для кандидатів на директора НАБУ покидати Україну більше, ніж на 21 день. Тобто, всупереч статті 58 Конституції України, закон матиме зворотну дію в часі.

Четверта причина - порушення правової визначеності. Обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної. Така позиція викладена в рішенні Конституційного суду від 29 червня 2010 року №17-рп/2010.

Отже, резюмує голова StateWatch, законопроєкт №8003 створює вкрай нелогічну та дискримінаційну ситуацію, коли людина, реалізуючи свої права на перебування за кордоном або внаслідок виконання своїх обов'язків, що потребувало виїзду за кордон, буде недопущена до участі в конкурсі на директора НАБУ. Це, наприклад, може торкнутися осіб жіночої статі, волонтерів або громадян, які перебували за кордоном у зв'язку із виконанням професійної діяльності.

"Факт перебування за кордоном, навіть під час воєнного стану, для більшості категорій громадян України не є правопорушенням, якщо виїзд із території України був здійснений на законній підставі", - наголошує експерт.

Також, голова StateWatch підкреслює, що особа, перебуваючи після 24 лютого 2022 року на законних підставах за кордоном, не могла знати, що потім — через пів року після впровадження воєнного стану — це стане підставою для недопущення її до участі в конкурсі на посаду директора НАБУ. Таким чином цю особу обмежили в її конституційному праві на працю.

"Дуже погану ініціативу (законопроєкт Клочка) замінили на "мінне поле" потенційного судового оскарження", - підсумував він.

Нагадаємо, цього тижня "Слуги народу" провели через комітет законопроєкт №7654, яким фактично зривали конкурс на директора НАБУ. Автором законопроєкту виступив фігурант одного із розслідувань антикорупційного бюро - Андрій Клочко.

Клочко зареєстрував у парламенті законопроєкт, який встановлює нові вимоги до кандидатів на директора НАБУ та обмеження на участь в конкурсі, та по своїй суті є антиєвроінтеграційними. Але громадськості та активістам вдалося збити законопроект Клочка і влада зняла його з розгляду, але поставила альтернативний. Тим самим вдалося вирішити одну проблему, але компроміс з ОПУ, на думку Леменова, породив іншу проблему.

Чого домагається влада і які ризики несе законопроєкт №8003, читайте в матеріалі Олександра Лємєнова - "Війна за НАБУ. В чому суть поправки президента".