Батл року: що відомо про дебати Зеленського та Порошенка

Кандидат у президенти, шоумен Володимир Зеленський 3 квітня викликав на дебати свого конкурента у другому турі виборів, чинного президента Петра Порошенка.

Зеленський висунув низку умов, зокрема, дебати мають відбутися на НСК "Олімпійський", і дав Порошенку 24 години на те, щоб погодитися провести їх на стадіоні. Порошенко погодився дебатувати із Зеленським: "Стадіон так стадіон. Я чекаю на вас, Володимире Олександровичу", - написав він на своїй сторінці в Twitter.

Що вимагав Зеленський?

У своєму відеоролику, оприлюдненому в Facebook, шоумен наполягав на тому, що:

- дебати мають відбутися неодмінно та лише на НСК "Олімпійський", хоча стаття 62 ЗУ "Про вибори президента України" говорить про те, що теледебати організовує Національна телекомпанія, якою є "Суспільне";

- усі канали мають право транслювати дебати наживо;

- кандидати повинні пройти медичну експертизу і довести, що серед них "немає ані алкоголіків, ані наркоманів" (такі звинувачення на адресу опонентів лунали в оточенні обох кандидатів - ред.).

Що на це відповів Порошенко?

Після виклику Зеленського народний депутат від президентського "Блоку Петра Порошенка" Марія Іонова в ефірі "Громадського" повідомила, що гарант не влаштовуватиме дебати із Зеленським на стадіоні.

"Президент Порошенко - європеєць і він на стадіоні не зустрічатиметься, він зустрічатиметься в телестудії, де повинні нормально, професійно відбутися дебати", - говорила Іонова.

Однак згодом Порошенко погодився дебатувати із Зеленським на "Олімпійському". При цьому нагадав, що Закон України вимагає проведення дебатів зовсім в іншому місці.

"Правила дебатів прописані в законі про вибори Президента, почитайте, будь ласка. Вони можуть відбуватися на базі "Суспільного телебачення" з трансляцією по всіх телеканалах для десятків мільйонів людей. Але стадіон, так стадіон", - наголосив він на своїй сторінці в Twitter.

Правила дебатів прописані в законі про вибори Президента, почитайте будь ласка. Вони можуть відбуватися на базі Суспільного телебачення з трансляцією по всіх телеканалах для десятків мільйонів людей.

Але стадіон, так стадіон.

Я чекаю на Вас, Володимире Олександровичу. pic.twitter.com/O0e9AInEO5

- Петро Порошенко (@poroshenko) April 4, 2019

Зазначимо, прийняти виклик Петру Порошенку, який за підсумками першого туру виборів програє Володимиру Зеленському трохи більше 14% голосів, рекомендували багато українських політологів.

А що про дебати каже закон?

Дебати між кандидатами в президенти закріплено в законодавстві України. Відповідна норма передбачена законом "Про вибори Президента України", і неучасть у дебатах є порушенням виборчого законодавства.

"Найбільше голосів (у першому турі - ред.) набрав не політик ... Ми зараз, як виборці, можемо лише здогадуватися, яке у цього кандидата бачення головних засад зовнішньої і внутрішньої політики, яке бачення стратегії повернення окупованих територій, припинення війни, пріоритетності реформ... Суспільство повинно побачити дискусію між кандидатами... Це вкрай важливо, тому що за цими ключовими питань ми будемо надалі оцінювати роботу обраного Президента", - наголосив голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Проведення дебатів регламентується статтею 62 закону "Про вибори Президента України" та "Положенням про порядок проведення НСТУ передвиборних теледебатів між кандидатами на пост Президента України, включеними до виборчого бюлетеня для повторного голосування".

Дебати проводяться в останню п'ятницю перед днем ​​повторного голосування - цьогоріч 19 квітня, оскільки другий тур виборів призначено на 21 квітня.

Їх проведення фінансує Центральна виборча комісія, а забезпечує і організовує - національний мовник в особі НСТУ. Тривалість дебатів - 60 хвилин безперервного ефірного часу. На дискусію у кандидатів є 36 хвилин - по 1 хвилині на кожне питання і по 3 - на кожну відповідь, ще по п'ять хвилин - на вступне та фінальне слово.

НСТУ vs ЦВК: дебатам на стадіоні бути?

Голова Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія повідомив про готовність НСТУ провести дебати на "Олімпійському", але вимагав регулювання питання про зміну місця проведення на законодавчому рівні.

"Чи може" Суспільне "провести дебати? - навіть питання такого не стоїть: звісно, може. Згода обох кандидатів є, тепер залишається ЦВК, яка все це мусить погодити і згідно із законом - оплатити з державного бюджету", - написав він на своїй сторінці в Twitter.

Чи може Суспільне провести дебати? - навіть питання такого не стоїть: звісно, може.

Згода обох кандидатів є, тепер залишається ЦВК, яка все це мусить погодити і згідно із законом - оплатити з державного бюджету.

То ж починаємо перемовини з усіма сторонами.

- Zurab Alasania (@Zurab_Alasania) April 4, 2019

Однак у Центрвиборчкомі ідею дебатів на стадіоні не підтримали та назвали такий формат передвиборною агітацією.

"Те, що які дебати йдеться в постанові ЦВК, - це стаття 62 закону ("Про вибори Президента України"). Дебати, про які говорять зараз два кандидати, це трішки не та стаття закону, тобто йдеться зараз про ті дебати, які регулюються як форма передвиборчої агітації (стаття 58 відповідного закону - ред.)", - пояснив заступник голови ЦВК Євген Радченко.

У виборчому штабі Петра Порошенка повідомили, що готові сплатити половину суми за оренду "Олімпійського" для проведення передвиборних дебатів. Другу половину закликали сплатити штаб Зеленського, пояснивши при цьому походження коштів. Але керівництво НСК "Олімпійський" заявило, що не отримувало пропозицій щодо проведення дебатів між кандидатами в президенти.

Увечері 4 квітня Аласанія в ефірі "Громадського" підтвердив, що дебати між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським відбудуться 19 квітня у період між 20:00 та 21:00 у студії "Суспільного".

Від ухилянь до виклику

Під час виборчої кампанії Зеленський уникав прямих ефірів, щонайменше двічі не з'явившись не інтерв'ю, попри обіцянки. І Порошенко, і Зеленський проігнорували запрошення на дебати перед першим туром. До студії "Суспільного" прийшла лише Юлія Тимошенко, але за 10 хвилин залишила її, відмовившись відповідати на запитання журналістів.

Після оголошення результатів Національного екзит-полу ввечері 31 березня Петро Порошенко заявив, що перед другим туром обов'язково мають відбутися дебати між кандидатами в президенти.

Того ж дня Володимир Зеленський підтвердив готовність до дебатів із Порошенком. "Я готовий. Я відкрита людина, я готовий до будь-якого інтерв'ю", - запевнив Зеленський журналістів.

НСТУ запросила обох лідерів президентських перегонів до участі в дебатах, але вже 1 квітня в штабі Зеленського засумнівалися в доцільності його участі в дебатах із Порошенком і заявили, що вони не мають сенсу. Однак 4 квітня Зеленський все ж оприлюднив відеозвернення з викликом на дебати.

Дебати_Челендж

Небажання кандидатів у президенти виходити на дебати викликало широке обговорення в соціальних мережах, що вилилося у "Дебати_Челлендж".

Його започаткувала перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, яка разом із народним депутатом із фракції БПП Марією Іоновою зареєстрували проект закону (№10168) про внесення змін до закону про вибори президента України щодо обов'язковості теледебатів у разі призначення повторного голосування.

Він пропонує Центрвиборчкому позбавляти реєстрації кандидата в президенти, який бере участь у другому турі, в разі його відмови від участі в таких дебатах або "неможливості взяти участь у них". Однак до 21 квітня депутати навряд чи встигнуть прийняти його, вважає голова комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар.

Згідно зі спільним соцопитуванням Фонду "Демократичні ініціативи" та КМІС, публічні дебати Зеленського і Порошенка хочуть бачити 73,5% опитаних українців, і лише 18% вважають, що такі дебати непотрібні.

Найважливішими п'ятьма темами дебатів українці назвали такі: як досягти миру в Донбасі, домогтися звільнення окупованих територій і їх інтеграції в Україну; як подолати корупцію в Україні і добитися зростання економіки; які проблеми країни кандидат в президенти вирішуватиме в першу чергу; програма кандидата щодо розвитку України на роки президентства і у більш віддаленій перспективі.

Аналізи розбрату і Тимошенко-рефері

Після попереднього узгодження місця дебатів, Петро Порошенко запросив свого опонента до медичної частини НСК "Олімпійський" о 9:00 у п'ятницю, 5 квітня, для здачі аналізів. Вдень 4 квітня до будівлі стадіону в Києві почали стягувати бійців Національної гвардії України - такі заходи безпеки вживаються лише під час проведення громадських заходів і візитів перших осіб держави.

Однак кандидат у президенти Володимир Зеленський відмовився здавати аналізи в медичному відділенні на НСК "Олімпійський", пояснивши своє рішення "певними побоюваннями", викликаними "підконтрольністю приміщення владі". І запросив гаранта здати аналізи в приватній лабораторії 5 квітня о 8:00 ранку.

У штабі кандидата відмовилися відповідати на питання про те, чому для здачі аналізів обрано лабораторію, яка належить бізнесмену і телеведучому Андрію Пальчевському, який нібито підтримує Зеленського.

Своєю чергою в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун на своїй сторінці в Facebook оприлюднила коротку інструкцію про те, як здати тест на алкоголь і наркотики так, щоб його результати не викликали сумнівів.

Зеленський також зняв і оприлюднив новий відеоролик, в якому запропонував лідеру партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко бути гарантом "чесних правил" під час дебатів із Петром Порошенком. У штабі політика, яка за підсумками першого туру президентських виборів посіла третє місце, розмірковують над пропозицією Зеленського.

Водночас у команді Порошенка виступили за проведення декількох раундів дебатів між кандидатами - не лише на території "Олімпійського", але й на базі "Суспільного".

Їх вестимуть журналісти Павло Казарін і Мирослава Барчук. Своєю чергою Сергій Притула у Facebook зазначив, що готовий безкоштовно стати ведучим на дебатах на НСК "Олімпійський", і попередив, що запитає, чий Крим.

У неділю, 31 березня, відбувся перший тур виборів президента України. Для голосування на 199 територіальних округах в Україні і одному закордонному були відкриті майже 30 тисяч виборчих дільниць. Явка виборців склала 63,48%, у виборах взяли участь понад 18,5 мільйонів українців. На посаду голови держави претендували 39 кандидатів.

Жоден з кандидатів не зміг отримати підтримку абсолютної більшості виборців. За підсумками обробки ЦВК 100% протоколів, Володимир Зеленський отримав 30,24%, Петро Порошенко - 15,95% голосів.

Докладніше про перші уроки виборів 31 березня читайте у статті Романа Якеля "Програш влади" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".