Земельний клондайк у глибинці

Землею торгують у різних куточках України. Поблизу Києва, на південному березі Криму, на Закарпатті органи місцевого самоврядування та виконавчої влади незаконно вилучають сот­ні і тисячі гектарів земель сільськогос­подарського, рекреаційного призначень, природно-заповідного та лісового фонду, змінюють їх цільове призначення і роздають під житлове будівництво — кому потрібно. Навіть у рядовій щодо земельної привабливості Тернопільській області торгівля землею йде повним ходом. Приміська зона Тернополя у третьому тисячолітті перетворилася на земельний клондайк. На чорному ринку вартість сотки ґрунту коливається від 3 до 4 тисяч доларів. Поблизу обласного центру цю суму слід множити на три. Давно знята проблема, кому і скільки заплатити за ділянку під майбутню «хатинку». Забудовники вишикувалися в чергу. Земель житлової та громадської забудови, запасу бракує. Та справа — не безнадійна.

Керівники прилеглого до обласного центру села Підгороднього — люди кмітливі. Праців­ники УБОЗу УМВСУ в області виявили, що сільські посадовці «протягнули» два рішення сесії та три — виконкому, в які внесли завідомо неправдиві дані. Резуль­тат? Земельну ділянку площею 7,2 гектара обміняли на 15 гектарів земель ботанічного саду Тернопільської державної медичної академії. Відтак оту семигектарну територію незаконно передали під будівництво житла та господарських будівель. І зроблено це в інтересах приватних осіб, які не є жителями села.

На гарячому, або, висловлюючись мовою криміналістики, «при спробі отримання хабарів» посадовців не впіймали ані міліція, ані працівники Служби безпеки. Як це трапляється у 90 відсотках випадків, пов’язаних із земельними аферами. Але кримінал у землю не закопаєш. Сільській громаді заподіяно збитків на суму понад 900 тисяч грн.

Керівники іншого села — Довжанка у Тернопільському районі — та голова і секретар загальних зборів членів «Спілки власників паїв с.Довжанка» зігнорували нор­ми закону «Про сільськогосподарське підприємство», Земель­ного кодексу, положення статуту підприємства. Змовившись, вони дружно виготовили витяг із протоколу зборів, відповідно до якого затверджено акт польового обстеження та виключено з пайового фонду сільгосппідприємства май­же 71 гектар сільськогосподарських угідь. Пайовиків ущеми­ли загалом на 249,4 тисячі грн. Збори того ж дня працювали ударно, бо вилучали землю не сот­ками. Ін­ший масив «схуд» на 56 гек­тарів. Вони були частково передані у власність приватним особам. За­кон­них власників земельних ділянок обкрадено на 1 млн. 76 тисяч грн!

У Драганівській сільраді трудилися з іще більшим розмахом. Там надали в Тернопільську райдержадміністрацію фіктивні документи, а районні чиновники не без користі для себе видали незаконні розпорядження. До дер­жавних актів на право землеволодіння було внесено істотні зміни. А це означає, що земельні ділянки загальною площею майже 148 гектарів, які належали пайовикам товариства «Драганівка», перейшли в розпорядження сільської ради. Люди втратили право власності на земельні ділянки вартістю 7,3 млн. грн.!

Не особливо дотримувалися рамок своїх прав та повноважень посадові особи колишньої Тернопільської академії народного господарства (нині — державний економічний університет). Вони надали письмову згоду на вилучення частини земельної ділянки площею 0,32 гектара у Тернополі з державної власності та її передачі в комунальну власність. Втрати — 1 млн. 43 тис. грн.

Збитки, заподіяні цими земельними аферами, досягли переконливої суми — понад 10 млн. гри­вень. Щодо посадових осіб зга­даних сільських рад, Тернопільської райдержадміністрації, ТАНГу органи прокуратури облас­ті у 2008-му порушили кримінальні справи.

П’ятеро чиновників Тернопільщини, причетних до земельних відносин, нинішнього року притягувалися до адміністративної відповідальності на підставі закону «Про боротьбу з корупцією». Се­ред фігурантів — і керівник згадуваного села Драганівка. Які ж покарання визначила Феміда для винних? Суди наклали на них штрафи на суму від 147 до 255 гри­вень. Крапка. Адже до Закону «Про боротьбу з корупцією» нардепи все не наважаться внести норму про звільнення із займаної посади (дострокове припинення повноважень) посадовця, визнаного винним у скоєнні адміністративного правопорушення. У такий спосіб народні обранці «одягнули» антикорупційний закон на себе та братів молодших і вирішили надійно застрахуватися від «життєвих негараздів».

Останніми роками земля стала особливо цінним товаром, об’єктом великих зловживань та махінацій. Якщо ж посада дає можливість здійснювати земельні афери на великі суми, то висновок: потрібно сидіти у кріслі якомога довше. І жити за норовливим законом: що бажаю, те роблю. Зрештою, краще про це не думати, а ловити привабливі та розкішні миті сьогодення.