Восьмий надзвичайний

У Києві розпочав роботу VIII позачерговий з’їзд суддів України, про що повідомляло читачів «ДТ». Ось що констатували українські судді.

Політична криза в державі до крайньої межі загострила руйнівні процеси у сфері правосуддя та породила нові ризики у діяльності судових органів. Неспроможність суб’єктів політичного протистояння розв’язувати політичні проблеми належними засобами, кричущий правовий нігілізм владних та політичних суб’єктів призвели до масштабного і безцеремонного втручання політики у правову сферу, зокрема у сферу правосуддя. Останнім часом факти тиску на суддів і втручання в діяльність судів набули системного й відвертого характеру, зокрема під час розгляду судами справ, формування суддівського корпусу, призначення суддів на адміністративні посади, вирішення питань про відповідальність суддів.

Спостерігається неправомірне використання суб’єктами влади наданих їм повноважень для посилення залежності судових органів, тиску на суддів, втягування їх у політичну боротьбу, нав’язування неправових підходів до вирішення спорів.

Особливо небезпечне для правосуддя ігнорування найвищими посадовими особами держави та органами державної влади, політичними діячами загальновизнаних правових принципів. В Україні набуває системного характеру і стає звичною практикою надання оцінки рішенням судів некомпетентними суб’єктами, невиконання судових рішень, які набрали законної сили. На жаль, суб’єкти політичного процесу не усвідомлюють, що за таких обставин жодна політична сила не зможе перемогти і отримати легітимну владу.

Сьогодні істотно бракує належної юридичної обґрунтованості окремим рішенням президента України, які стосуються організації діяльності судової влади. Так само органи законодавчої і виконавчої влади не завжди дотримуються принципів поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, самостійності судів та незалежності суддів.

Зазначені негативні явища додатково посилюються наявними проблемами законодавчого й інституційного характеру, що нав’язані зовні й існують у судовій владі. Йдеться, зокрема, про недосконалі процедури підбору і призначення суддів на посади, які не враховують необхідності використання конкурсних засад, непрозорі, просякнуті суб’єктивними факторами.

Перше призначення на посаду судді та звільнення судді з посади здійснюється за обов’язкової участі у цьому процесі Вищої ради юстиції. Вона сьогодні вкрай заполітизована і часто використовує свої повноваження для призначення на суддівські посади «кишенькових» суддів, які під час здійснення правосуддя виконуватимуть політичні та інші замовлення, та для звільнення непокірних суддів.

Для діяльності Вищої ради юстиції останнім часом характерні відвертий відхід від правових засад діяльності цього органу, неоднаковий підхід до вирішення питань про звільнення суддів з посад за порушення присяги, перевищення членами цього органу своїх повноважень під час проведення перевірок, упередженість. В одних випадках Вища рада юстиції надзвичайно оперативно приймає рішення про внесення подання щодо звільнення судді з посади за порушення присяги, навіть не вислухавши пояснення самого судді, в інших — прийняття рішень затягується на місяці і навіть роки.

У свою чергу, окремі суди та судді не завжди керуються у своїй діяльності виключно Конституцією та законами України, піддаються протиправному впливу посадових осіб органів державної влади, суб’єктів політичної діяльності, допускають безкарне втручання у вирішення судових справ, що завдає істотної шкоди демократичному конституційному ладу, правам і свободам громадян, інтересам суспільства та держави, підриває авторитет судової влади.

На жаль, набувають значного поширення постановлення судових рішень, що передбачають: неправомірне обмеження прав, свобод та законних інтересів інших осіб, у тому числі обмеження публічної компетенції державних органів, їх посадових чи службових осіб, задоволення вимог осіб, які не є суб’єктами відповідних правовідносин. Судді засудили факти прийняття окремими суддями в умовах політичного протистояння в Україні сумнівних, з правової точки зору, рішень, відвертого порушення правил підсудності і підвідомчості, вчинення корупційних правопорушень, участі суддів у так званих рейдерських схемах, у тому числі політичних, виконання ними політичних і економічних замовлень в інший спосіб.

Небезпечними для правосуддя в умовах політичної кризи та правової невизначеності повноважності парламенту є спроби окремих політичних сил здійснити заходи з кардинального реформування засад судоустрою, судочинства та визначення статусу суддів. Такі заходи не базуються на нормах Конституції України і передбачають концептуально хибні підходи до реформування. Судова реформа, яка справді є нагальною для нашої країни, має бути належним чином підготовлена, передбачати виважені, добре продумані, системні, науково обґрунтовані підходи. Крім того, реформу необхідно здійснювати у стабільній політико-правовій ситуації. Інакше процес реформування судової системи буде надмірно політизованим і суб’єктивним, наслідком чого може стати намагання «підігнати» судову систему під певний політичний інтерес, на законодавчому рівні закріпити неправові важелі впливу на суди та суддів.

Вищенаведені фактори обумовлюють реальну загрозу знищення засад вітчизняного правосуддя та втрати українським суспільством своєї правової основи, якою є судова система.